Щоденник кохання

... 28 квітня 2016 р.

Вранці я зібравшись в коледж пішла на зупинку чекати автобус щоб доїхати до коледжу. І тут я почула, що хтось кличе мене. Я озирнулася і це був мій Тьома, я була така щаслива його побачити і зразу кинулася йому в обійми.

- Тьома нарешті ти повернувся!

- Звичайно я так скучив за тобою!

- І я теж дуже сильно скучила за тобою. Не покидай мене більше чуєш!

- Не покину тепер тільки разом! – виголосив він обіймаючи мене і цілуючи в тім’я.

Я була для Артема по плечі і інколи доводилося ставати на пальчики щоб поцілуватися з ним. Але мені це ніяк не заважало. Я завжди хотіла щоб хлопець був вищим трохи за мене. Чесно не хотілося в коледж хотілося бути поруч з ним.

- А що якщо ми разом спочатку підемо до мене на пару, а потім до тебе? – запропонувала я.

- Ну тоді всі дізнаються, що ми пара. А я пригадую ти не хотіла цього.

- А тепер байдуже головне з тобою! Тим паче в мене сьогодні лекції таких викладачів, які тебе точно не виженуть, - мовила я дивлячись на Артема.

-  Добре ходи до тебе на лекцію.

Всі були шоковані побачивши мене з Артемом на лекції, а найбільше був шокований напевно Алекс, який відсів подалі від нас. На другу лекцію ми пішли до Артема і там всі були не менш здивовані. Але найбільше були здивовані викладачі бо вони ще такого не бачили. А для мене ці лекції були одні з найкращих за всі роки, адже біля мене був мій коханий. На останній лекції Артем пішов і сказав, що в нього для мене є сюрприз. Після лекції я почула його голос.

- Даша Стафійчук виходь!

Вийшовши з аудиторії я не розуміла, що відбувається навколо стояло куча студентів. Я підійшла до Артема який стояв з букетом ромашок.

- Артем, що відбувається? – запитала я глянувши на нього.

І тут Артем припускається на одне коліно. І дістає червону коробочку. Це повинна була б бути хвилююча мить, але як на мене, що Артем, що Алекс знущаються наді мною.

- Артем встань! Я бачу ти любиш публічність. А я не хочу щоб мені робили пропозицію в коледжі в усіх на очах, – сказала я пошепки йому на вухо.

Артем взяв мене за руку і ми пішли на двір.

- Тримай квіти і йди до себе, - без настрою мовив Артем.

- Що таке Артем? Невже я зіпсувала твоє публічне зізнання в коханні, - іронічно посміхнулася я.

- Хочеш без публічності буде тобі без публічності! – вигукнув він і пішов.

Я пішла до аудиторії.

- Дашо, що це було? – запитала в мене Аля.

-  Алекс і Артем остаточно знущаються наді мною. Один зробив мені пропозицію в неділю, а інший сьогодні. А я поки не збираюся заміж ні за одного не за другого, - мовила сердито я.

- Ти красива дівчина ось хлопці і хочуть зробити тебе своєю, - висловила свою думку Аля.

- Але вони навіть не запитали чи хочу я цього! А я не хочу!

- Ну якщо і вибирати то краще вже Артем він і будинок має і гроші, а в Алекса і копійки за душею немає, – мовила Аля.

- А тобі лиш би гроші! – вигукнула невдоволено я.

Після лекції я пішла додому пішки разом з Алею точно знаючи, що Артем на мене образився. Прийшовши додому я пішла до своєї кімнати. Не встигла я лягти як до кімнати постукала мама і сказала, що мене чекає Артем. Я вийшла з кімнати та пішла на кухню де вже сиділи мама з Артемом.

- Вдягайся і поїхали зі мною, – мовив серйозним голосом Артем.

- Нікуди я не поїду ми навіть місяць не про зустрічалися як ти вже пропозицію робити хочеш! – наголосила незадоволено я.

- Яку ще пропозицію? – запитала мама дивлячись на мене.

- Руки і серця, - відповів Артем.

- Артем ти що куди такий поспіх, ви ж тільки не давно зустрічатися почали. Хай Даша закінчить навчання тоді і заміж.

- Зрозуміло, – після цих слів Артем пішов і закрив за собою двері.

- Ну якось це все дивно тобі не здається доню?

- Мамо не питай я просто хочу провалитися крізь землю, що мене не було.

- Ти обов’язково вийдеш за того на кого заслуговуєш! – вигукнула мама.

Після цих слів я почала збиратися на маршрутний автобус, щоб доїхати до Артема додому. Приїхавши його вдома не було і слухавку він не брав в село де жила його бабуся я не знала чим поїхати тому пішла додому пішки. Розмірковуючи про те що ще зранку я була щаслива, а тепер ми вже посварені і все через якусь пропозицію.

Тепер мені після такого Артем точно ніколи не зробить пропозицію. Думки в моїй голові не давали мені спокою і я продовжувала і продовжувала писати і надзвонювати Артему. Та все було марно він не відповідав. Малювання мене не відволікало від думок і я просто випила заспокійливе та заснула.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше