Щоденник кохання

... 21 квітня 2016 р.

Я доволі довго не писала в щоденнику. Та й не було, що розповідати. Адже Артем як завжди  зникає з приводу свого бізнесу. І як тільки зникає Артем. З’являється Алекс зі своїми зізнаннями в коханні. Це звичайно трохи дратує, але рано чи пізно він зрозуміє, що я його ніколи не стану і відчепиться. І щоб Алекс не говорив на Артема. Я однаково виберу Тьому адже на відміно від нього. Тьома більш чесний, порядний і ніколи не буде грати на почуттях інших людей. А Алекс дволикий, який може посміхатися в лице, а за спиною тримати ніж.

Зранку я вирішила піти сьогодні в сукні і злегка розпустити волосся. Поснідавши по мене приїхав Артем.

- Привіт кохана прекрасно виглядаєш! Чому сукня, а не джинси? – посміхаючись мовив Тьома.

- Просто чудовий настрій, - мовила посміхаючись я.

- Ну тоді в такому випадку я повинен тебе познайомити з моєю бабусею, - вимовив Артем.

-  Що! Я прямо відчувала, що так буде! – вигукнула я глянувши на Артема.

Приїхавши на першій лекції я помітила, що немає Алекса.

- Всі є на лекції? – запитала Аліна Володимирівна.

- Зав’ялова немає! – сказала староста групи Вергінська.

- Добре Зав’ялову ставимо «н» і приступаємо до теми лекції.

- Аля, а де Алекс? – запитала пошепки я і почала писати тему лекції.

- А чого ти в мене питаєш, я що йому нянька, - серйозно відповіла Аля.

-  Ви ж живете в одному будинку.

- Ну і що я маю за кожним його кроком ходити. Коли я йшла його вже не було вдома, - байдуже мовила Аля.

Після першої лекції я побачила Алекса, який ішов з букетом ромашок. Підійшовши до мене він вручив мені квіти. Цікаво звідки він дізнався, що я люблю ромашки? Невже Альбіна розповіла?

- Твої улюблені квіти, для тебе красуне! – люб’язно мовив Алекс і вручив мені букет ромашок.

- Звідки ти знаєш, що я люблю ромашки? – запитала я взявши букет квітів.

-  Артем колись розповів!

-  І ти думаєш я в це повірю!

- Риточка розповіла! До речі в тебе дуже хороша сестра дивно, що ти з нею не дуже спілкуєшся.

- Давай ти не будеш сунути носа не в свої справи! – вигукнула я і поклала букет на підвіконні. - Ти наївний, якщо думав, що я прийму від тебе букет квітів.

- Так я наївний і до без тями закоханий в тебе, - сказав лагідно Алекс і хотів мене поцілувати, але я відійшла.

- Алекс, що тобі не зрозуміло, я зустрічаюся з Артемом! – наголосила я, глянувши на Алекса.

- Щастя тобі однаково з ним не буде! Рано чи пізно він тобі зрадить з якоюсь шлюндрою, а я буду вірний тобі і більше ні на кого не гляну окрім тебе, - мовив Алекс дивлячись мені прямо в очі.

Я мовчки пішла до аудиторії не сказавши ні слова. Алекс був мені байдужим на відміну від Артема. Я зустрічалася з Артемом і він подобався мені, а ще мені здавалося, що я кохаю його. Алекс був хоч і красивим, але мені він здався трохи підлим. Можливо саме через підлість Алекса Артем з ним не дружить. Тьома мав багато таємниць про які не зразу мені розповідав. Але нічого рано чи пізно правда вилізе на поверхню і тоді вже ніхто нічого не приховає.

Після всіх лекцій я поїхала з Артемом знайомитися з його бабусею. Будинок був за містом. Приїхавши я побачила шикарний будинок біля озера.

- Ось тут живе моя бабуся! – вигукнув Артем виходячи з машини.

-  Таке красиве місце і будинок.

-   Цей будинок виростив три покоління людей.

- Це твою бабусю, маму і тебе, - сказала я глянувши на Артема.

- Так, - посміхнувся Артем.

Ми зайшли до будинку.

-  Бабусю ми вже приїхали! 

- Ой діточки проходьте роздягайтеся, – почула я ніжний голос десь з кімнат.

Знявши курточку і роззувшись я з Артемом зайшли до кухні. Слідом за нами зайшла і бабуся Артема. Бабуся мала світле волосся, яке зціплене було в пучок. Такі ж блакитні очі як у Артема, які здалися мені навіть ще більше блакитнішими. Бабуся була вдягнута в фіолетовий халатик поверх якого був фартух.  Та найбільше  мені в очі кинулися її ноги на яких був доволі помітний варикоз. Скоріше за все бабуся всю молодість пропрацювала на ногах, а тепер ось таке. Зовні бабуся була навіть дуже привітною і всі мої побоювання навіть зникли.

- Доброго дня внучку! – посміхнувшись сказала бабуся і обійняла Артема.

- Привіт бабусю! Познайомся це моя наречена Даша, - представив мене Артем, але я а ж ніяк не очікувала, що він назве мене нареченою.

- Доброго дня панночко! – глянувши на мене серйозним обличчям сказала його бабуся і обійняла мене.

-  Доброго дня!

-  Я Антоніна Петрівна, - мовила лагідно вона.

- Дуже приємно познайомитись, – відповіла я посміхаюсь.

- І мені приємно познайомитись ти перша з ким мене познайомив Артем, – сказала лагідним голосом бабуся.

Через 10 хвилин ми сиділи всі за столом.

- Ну що Дашенька розповідай! Звідки ти? Хто твої батьки? На кого навчаєшся? Скільки тобі років?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше