Глава 7

Бігаю очима по клубу, шукаючи того, з ким маю намір негайно помститися Вано. Помітивши свого недавнього сусіда, який мило пригощав мене коктейлями, махаю рукою. А він нічого. Не красень, звісно, але цілком симпатичний. Він підходить ближче і мене осяняє -- це Сергій, друг Вані. Ми ніколи не гуляли в одній компанії, але я його кілька разів бачила разом із Ванею та іншими старшими хлопцями. 
Хлопець сліпуче посміхається, блиснувши білосніжними зубами, і киває на бар, запрошуючи. Головне, не відступати від наміченого плану. Ще раз кидаю погляд на бичачу шию, що визирає з-під чорної сорочки, розстебнутої на кілька ґудзиків. Він усміхається, явно подумавши, що я оцінила спортивну фігуру. Хоча, що тут скриває -- я оцінила. 

Грайливо нахиляю голову і закушую нижню губу. Розводжу руками, показуючи, що наступний повільний танець -- наш. Хлопець підходить ближче, не перестаючи влибатися. Мовчки кладу долоні на масивні плечі й дивлюся знизу вгору. А потім ми починаємо повільно кружляти під сумну мелодію.

У голові дивна порожнеча. Ніби всі думки з неї випарувалися.  Ноги гудуть від активних танців, воно й не дивно: не пам'ятаю, коли востаннє так витанцьовувала.

На моїй талії важким тягарем лежить рука Сергія, якого всі хлопці в клубі називають Сєрий. Він періодично підводить мене до бару і замовляє все нові й нові коктейлі, а я на очах стаю напівсонною і м'якою.

- Як ти, крихітко? - запитує Сергій, смикаючи нашивки у вигляді сріблястих сичів на моїх грудях.

Фокусую погляд на його пальцях і прислухаюся до відчуттів. Н-і-ч-о-г-о. Ні приємно, і ні відштовхуюче. Повна байдужість.

- Нормально, - відгукуюся, знову озираючись на всі боки.

Даня уважно вивчає моє обличчя і щось кричить Сергію на вухо, активно жестикулюючи. Що саме, він каже, я не чую через ревучу музику. 
Той морщиться, стискаючи широку долоню на моєму попереку ще сильніше.

У сотий раз обводжу очима темний зал, намагаючись вичепити поглядом високу постать у чорній шкірянці. 

- Ти не бачив Вано? - запитую в Дані, вирвавшись на секунду з обіймів велелюбного Сергія.

- Коли курити виходив, вони з Настюхою на мотик сідали, - відповідає Даня. Його слова боляче б'ють по щоках. 

Ноги підкошуються. Поїхав. Йому байдуже, що я приїхала, що втікла з дому аби побачити його. Здається, він геть забув, ким ми були одне для одного два роки тому. Даня тут же забуває і про мене і про те, що обіцяв мене охороняти від потенційних залицяльніків. Махнув на прощання, зникає у темряві, а я залишаюся сам-на-сам з Сірим, який кидає на мене промовисті погляди.

- Іди до мене, - каже Сергій, обхоплюючи мої сідниці двома руками.

- Гей! - сказати, що я була шокована, це нічого не сказати.

Усю рішучість, як вітром здуває. Від запаху його туалетної води каламутить, а туман у голові в голові починає розсіюватися і до нього додається домішка легкої тривоги.

- Ну чого ти, крихітко? Я вмію поводитися з дівчатами.

Він підштовхував мене уперед, розсікаючи натовп, як криголам, і через хвилину ми опинилися у маленькій кімнатці в кінці зали. За цю коротку мить я кілька разів встигла пожалкувати про рішення викликати ревнощі у Вані і сказала Сергію, щоб він трохи пригальмував з переходом на іншу фазу спілкування, але він мене не почув чи зробив вигляд, що не почув, і впав на диван, тягнучи мене на себе. Коліна хлопця широко розведені, тому я опиняюся прямо на його паху. 

- Відпусти, - заволала я, округливши очі від страху. Це вже мало було схоже на жарти.

В кімнаті панувала півтемрява, важко було роздивитися обличчя Сергія, та його важке дихання красномовно говорило про його наміри. Я вперлася в кам'яні м'язи грудей і намагалася відсунутися, але руки хлопця швидко і спритно пірнули під мій топ. Наступної секунди відчувула противний слинявий рот на шиї і закричала ще голосніше, безрезультатно б'ючи його кулачками по кремезних плечах.

У цей момент я відчувала таку здість, що навіть страх відступив на задній план. Злилася на себе, що дозволила йому думати, що зі мною можна повидитися таким чином, і на Даню, що геть забув свою обіцянку і залишив мене наодинці з цим збоченцем. На жаль, злість дуже скоро змінилася на відчай, адже Сірий, не злякавшись моїх погроз, які я викрикувала, дико пручаючись, продовжував облапувати мої тіло. 

Зрозумівщи, що удари моїх кулачків ця купа м’язів навіть не відчуває, озирнулася у пошуках чогось важкого і… О боже! В дверному отворі побачила Вано.

Ваня приголомшено оглянув недвозначну картину, кинув лютий погляд на мене і кілька разів кліпнув, ніби не вірив своїм очам. До мене нарешті дійшло, як це все виглядає збоку і що він про мене подумав. Я спробувала нижче опустити топ, не припиняючи відбиватися від загребущих лап Сірого.

Ваня перевів погляд на руки Сірого, які все ще стискали мої груди, сині очі моментально налилися кров'ю.

- Що за херня, Сірий?

Хватка на моїх опуклостях послабла, тому я швидко відштовхнула придурка і підхопилася на ноги.

- Пішов на хер звідси, Вано, - наказав Сергій, анітрохи не зніяковівши.

Чим закінчиться розмова двох розгніваних хлопців, чекати не стала. Стрімголов вилетіла в загальну залу, де народу стало помітно менше. Витираючи сльози тильною стороною долоні, пішла на пошуки своїх подруг, але не знайшла нікого зі знайомих. Хитаючись, вийшла на вулицю. Яка ганьба! Я принизилася перед хлопцем, якого вважала майже напівбогом. Звісно, коли ми бачилися востаннє, я не дозволяла йому навіть доторкнутися до себе, а тепер він побачив це.