Фенікс

Дійшовши до мосту, який у пам'яті Теда був як вічно забитий автівками та туристами що роблять фото, перед ним постав досить запущений і поржавівший міст. Трохи пройшовши, біля місць закріплення металевих тросів моста, він побачив якусь подобу воріт та паркану. Все це було зібрано з різного мотлоху, зверху обмотане заржавівшим колючим дротом, приблизно 3 метри висотою. Біля воріт з обох сторін чтояло щось на подобі веж для вартових. Поки Тед оглядався, Джо підійшов і постукав, вигукуючи : "Ренді! Відчиняй!". Потім почулися звуки відкривання замків і перед ними відчинився прохіт. Відкрив їх Ренді - не високий та охайний чолов'яга. 

Джо: дивись, це Тед. Скажи що прикид в нього точно такий як в тої жіночки був?

Ренді: Привіт Джо і Тед, як ти вже міг здогадатися, мене звуть Ренді. Дивлячись на тебе мені на думку приходить запитання, звідки в тебе такий прикид? Я хотів розпитати ту жіночку про те ж, але вона не була говірка, скзала що повинна була бігти, потім лиш навідувалася до нас декілька разів щоб прикупити дещо.

Тед: це моя дружина, ми вийшли із сховища. 

Джо: Сховища?! Ми думали що там тільки таргани і лишились, особливо після того як в місті оселився Том Фокс.

Тед: Щось знайоме, ви знаєте щось про нього і чому після його приходу в місто все мало змінитись?

Джо: От тут ти краще Ренді розпитай, це він у нас ніби репортер. А мені пора йти, якщо що я живу навпроти бару Сандри. До зустрічі юначе!

Ренді: Давай но присядемо і я тобі розповім все що знаю. Отже, Том Фокс, до війни він був успішним бізнесменом та власником компанії "N-Tech". Схоже, його сховище було пошкоджено і деяка кількість радіації дісталася його, проте, це не був той випадок де все закінчилося летально. Він зовннішньо став схожий на горілих, але його мізки не розплавилися на відміну від інших. Вийшовши у світ, він запатентував свою власну секту - "Діти атома". Їх легко вичислити за дивним вбранням, опіками  лиці та шрамом у виді атома на лівій щоці. Вони вірять що тільки якщо жити з радіацією разом і сприймати її як щось позитивне та хороше, можна жити в грамонії з сьогоднішнім світом, а тих хто не згоден вбивають чи з'їдають. Ми з ними вороги, завдячуючи їх діяльності, у місті залишилося лише одне поселення - Фенікс, всі інші вони перетворили на свої табори, куди нікого не підпускають. А зараз друже, мені пора йти, завтра має бути важливий день, до зустрічі друже!

Обдумувавши все що сказав Ренді, Тед захотів знайти Джо і дізнатися що завтра має статися такого важливого та задати ще декілька питань щодо міста та самого Фенікса. Йшовши по мосту, що зараз був подобою міської вулиці, Тед помітив метушню мешканців, всі щось готували, гострили зброю чи чистили свої пісолети. Знайшовши бар з вивіскою "У Сандри" , Тед глянув у бік і помітив невелику хатину, яка майже нічим не відрізнялася від інших - зібрана з різного мотлоху. Постукавши у двері йому відкрив Джо. 

Джо: заходь, я саме начищав зброю.

Тед: а до чого все місто так готується?

Джо: глянь но у вікно, бачиш ці вогні на узбережжі?

Тед: бачу.

Джо: це ще не так давно було одне з наших поселень, поки ці покидьки Фокса не захопили його! Вони робили з поселенцями жахливі речі, ми плануємо відвоювати його, а потім всі інші. У них в полоні ще багато людей, які в небезпеці і потребують нашої допомоги. Одиниці змогли врятуватися та дійти до Фенікса. 

Тед: можливо у їх полоні і моя родина! Я піду з вами!

Джо: ти впевнений? Ще пару годин тому ти тільки виліз із сховища і мало не загинув від одного горілого.

Тед: Нас підготовлювали у корпорації до бойових дій, просто ми думали що бій буде з армією, а не мутантами та сектантами...

Джо: якщо такий сміливий, то тобі варто відспатися. Знайди зовнішні сходи біля бару на другий поверх, там під ковриком знайдеш ключі. Ми надали це житло тій жіночці, проте можлио вона там і не ночувала, як мінімум я її там не бачив. 

Тед: ти зайдеш за мною?

Джо: так, йди відпочинь, за одне трохи пристосуєшся у місті.

Попрощавшись, Тед знайшов сходи та піднявся наверх. Під ковриком і справді був ключ. Відчинивши двері він побачив деякі речі, котрі скоріш за все належали Джейн. Закривши з собою двері та увімкнувши світло, увагу Теда привернув блокнот на столі. Взявши його до рук з нього випала сімейна фотографія. На фото Тед із сім'єю на пікніку у парку біля мосту. Чоловіка накрило спогадами і переживаннями щодо своїх рідних. Відкривши блокнот він очима почав пробігатия очима по рядках, написаних від руки Джейн. З них він зрозумів що Джейн шукає дітей і днем, і вночі. Іноді навідується в місто аби купити деякі речі чи переночувати. В кутку він знайшов білу форму із сховища. Лігши на ліжко він став обдумувати все що сталося і те що на нього може чекати, згодом Тед заснув в очікуваннях, що завтра натрапить ще хоча б на одну підсказку щодо його пошуку його рідних.