Розділ 18

Чоловік витягує назовні біль, який я довго приховую у серці. Згадуються давні образи й тепер я навіть дивитися на нього не хочу. Опускаю голову та ледь стримую сльози, які на своїх крилах принесли болючі спогади:

— Я кохала тебе. Дуже кохала. Так сильно тебе не кохатиме жодна дівчина. Мені навіть на думку не спадало дивитися на інших чоловіків, не те щоб зраджувати. Але тобі не потрібно було моє кохання.

— Потрібно! Чуєш, потрібно! — Артем хапає мене за плечі та притискає до себе. Обіймає, а я заклякла і не можу опиратися. Його шарм дурманить розум й навіть попри образу, у серці прокидаються ніжні почуття. Він цілує мене у щоку вогняними вустами. — Пробач! Я повірив батьку.

— Артеме, не треба мене торкатися. Я заміжня жінка, — виплутуюся з його обіймів, поки остаточно не втратила розум та не піддалася почуттям.

Знаю, якими солодкими можуть бути його обійми. Вони дурманять, п’янять та повністю підкорюють. Намагаюся вдавати холодну байдужість й радію, коли він відхиляється. Артем хитає головою, а його очі наповнені болем:

— Батько не хотів, щоб ми зустрічалися. Казав, ти зі мною тільки через гроші.

— Які гроші? — поспішно перебиваю нісенітниці чоловіка. Не можу слухати ці дурниці. — Нагадай, будь ласка, скільки грошей ти мені давав? — у відповідь отримую мовчання. Впевнено киваю. — Правильно, ніскільки. Звісно, подарунки ти мені робив, і кафе оплачував, проте я не вимагала. До того ж, про твої статки я дізналася через місяць наших зустрічань, тож зараз смішно слухати ці звинувачення.

— Здається, це батько все підлаштував. Він сказав, щоб я припинив стосунки з тобою і звернув увагу на Алісу, доньку його ділового партнера. Звісно я відмовився, зізнався, що задумуюся про шлюб з тобою. Наступного дня він приніс мені ті фото. Як я одразу не здогадався? Засліплений гнівом, не міг мислити адекватно. Я полетів до Англії й намагався тебе забути. Потім дізнався, що ти вийшла заміж за Вериновського й це тільки підтвердило твою зраду з ним.

— Не було ніякої зради, — обурено кричу, щоб нарешті цей впертюх мене почув.

— Я це вже зрозумів, — Артем стискає кермо та опускає на нього обличчя.

Ми мовчимо. Мені потрібен час, щоб розкласти все по полицях у своїй голові. Стільки років я злилася на Артема, не розуміла, чому він так зі мною вчинив, а тепер все стало зрозуміло. Ну, майже все. Я хочу усе з’ясувати, тому уточнюю:

— Отже, твій батько з твого телефону написав мені смс, щоб я прийшла у ресторан. Там випадково був Дмитро і почав залицятися. І випадково нас сфотографували. Надто багато подій для збігів. Підозрюю, Дмитро також якось причетний до цієї афери.

— Вони давно знайомі, — Артем руками заривається у чорне волосся та проводить до низу, — який я ідіот, що повірив у це все. Але ти вийшла за нього заміж, — дивиться на мене і його очі спалахують гнівом.

— Вийшла. Я вільна незаміжня жінка. Невже повинна завжди лити сльози за тобою й поставити хрест на особистому житті? Я була налякана. Сама, вагітна, ще не закінчила навчання, й не знала як з усім впоратися. Ти відмовився від мене, а Дмитро простягнув руку допомоги. Спочатку він став мені другом. Запевняв, що я йому сподобалася і він хоче допомогти. Я одразу сказала про свою вагітність, його це не турбувало. Потім він запропонував заміжжя. Я не погоджувалася, але у нього вийшло мене переконати. Він дав мені дах над головою, визнав мою дитину та забезпечував усім. Так, я стала йому дружиною, у мене виникли до нього почуття. Завдяки йому у моєї дитини гідне життя. Можеш звинувачувати у меркантильності, мені байдуже, але якби не Дмитро, то я не знаю, де була б зараз.

Звісно, інколи Дмитро поводиться не найкращим чином, але в цілому у нас не поганий шлюб. Я ставлюся до шлюбу як до партнерських відносин. Мені так легше заплющувати очі на його зради. Вирішую змовчати про шлюбний контракт, який я підписала, і через який не можу розлучитися. Єдиний шанс — це якщо Дмитро сам подасть на розлучення, а цього робити він не збирається. Хай там як, але я намагаюся бути для нього хорошою дружиною. Можливо йому не вистачає моїх обіймів, поцілунків, близькості, але я не можу вдавати та грати роль закоханої дружини. Дмитро з самого початку знав про мої почуття.

Артем мовчить. Мабуть, йому потрібен час, щоб усе усвідомити. Мені прикро визнавати, але якби не брехня його батька, то, можливо, я б була заміжня за коханим чоловіком. Проте Артем, навіть не перевіривши, сліпо повірив в обман. Я важко зітхаю:

— Ти ж розумієш, що це нічого не змінює?

— Це змінює все! — переводить на мене погляд та гарчить наче звір. — Виявляється кохана дівчина мені не зраджувала. Я своїми руками все зруйнував. Ти народила мені доньку і я не можу спокійно дивитися, як вона та ти належите іншому чоловіку.

Подарунок для вас, промокод на книгу талановитої Лари Роса rt98Ew6P "Вбивця ілюзій". Дякую за серденька до книги та підписку на мою сторінку. Ваша підтримка надихає.