Розділ 1.Постріл долі

11:30.Я вже запізнююсь до універу .Чорт ,я забула набрати Діанці .

—Привіт,вибач ,я так замоталась ,що забула за тебе...

—Коли ти нарешті почнеш думати про себе ,га?Ні ,ну справді ,працюєш до пізна ,ти взагалі спиш?

—Ну що за дурниці ,звісно сплю ,я й думаю про себе ,мені потрібні гроші ,а з неба вони не падають,- усміхнувшись ,я нагадала подрузі про нашу зустріч о 17:00,насправді я не дуже хотіла сьогодні іти кудись ,але з подругою ми і так останнім часом рідко бачимось.

—Ну тоді до вечора ,люблю тебе .

—І я тебе ,до вечора .

Давайте я вам трішки розповім про себе ..

Звати мене Аліна ,

Я навчаюсь в Тернопільському університеті,на дизайнера інтер'єру.Мені нещодавно виповнилось 18 .Грошей мені завжди не вистачає ,навіть щоб заплатити за квартиру ,тому доводиться багато працювати.Я завжди мріяла знайти чоловіка ,який би любив  мене по справжньому ,нажаль я зустрічала багато хлопців ,які лише розбивали мені серце.

Після нудних лекцій Віталія Василювича,я поїхала додому щоб хоч трішки привести себе в порядок.Приїхавши додому я приняла холодний душ.Висушивши волосся,я вдягнула білу коктельну сукню ,вона мені дуже подобалась ,тому ,що в ній я виглядала якось особливо чи що.Підкрасила вії,і нанесла блиск для губ .Взула свої босоніжки на не високому каблуку,і пішла на зустріч.Годинник показував 16:30,отже в мене було трохи часу ,так як до кафе було йти 10 хвилин .Я вирішила прогулятися ,і пішла довшою дорогою.Поки я йшла я чула якісь дивні постріли ,але сильно уваги не звертала на них.Буквально кілька секунд і я почула ще один постріл ,а в боку нестерпний біль.