Останнє Кохання

Розділ 12. Хто він?

Максим чекав, коли  почнеться урок. Він, і інші його однокласники, стояв в коридорі під кабінетом. Кожен вів теревені, а Максим спостерігав як Вікторія розмовляє з Мартою. Вони стояли навпроти, біля вікна. Хлопець не чув про що вони говорили, так як шум та крики п’ятикласників заважали щось розчути.

Сьогодні Вікторія виглядає прекрасно. Її сині штани підкреслюють стрункі ніжки. Неперевершені й довершені. Червона кофтина личить їй, і саме їй. Волосся заплетене у коротенький хвіст. І це дає змогу розгледіти її милі вушка, на мочці яких виблискують сережки.

На неї можна дивитися вічно. Дивитися так, що зовсім і не зрозумієш як минув час.

Максим стояв безтурботно до тих пір, поки до Вікторії не підійшов якийсь невідомий хлопець. Хто він, і що йому треба… Для чого він підійшов до неї. Максим одразу ж зашарівся. Тепер йому точно не весело. Він не витримає того, що до його коханої підійшов невідомий хлопець. Він симпатичний, чорт. Вікторія посміхається, коли з ним розмовляє… Вона посміхається. Чому якийсь інший хлопець змушує її посміхатися. Чому. Чому. Чому. Чому.

Максимові стало неприємно від цієї картини. В роті одразу ж з’явився великий палець руки, якого Максим від нервів почав кусати.  Він навіть не помітив того, що на кінчику пальця утворилась свіжа рана, з якої хлинула кров. Хлопець не пам’ятає такого моменту, коли до Вікторії хтось підходив. Хтось чужий. Це вперше. Чи, може, Максим ніколи такого не бачив. Ніколи не заставав. Здавалось, що це звичайна ситуація. Але чомусь живіт почав боліти. Невже таке відчуття є ревнощами? Невже це вони.

Максим хотів дізнатися, що за людина зараз розмовляє з Вікторією. Він знайшов в натовпі свого друга, Артура. Йому точно має бути відома особистість цього хлопця.

 

– Друже, ти не знаєш, що за хлопець розмовляє з Вікою? Ось там.

– А, це… Це Артем Сірковський, з паралельного класу.

– З паралельного? А він що, з Вікою знайомий?

– Здається так, вони знайомі. І доволі давно.

– Он як. Дякую, зрозумів…

 

Значить вони знайомі, і доволі давно. Виходить, що Максим цього не помічав. Не помічав, що вони часто пересікаються в коридорах. А, може, вони й гуляють разом після школи.

Думки про цього Артема заповнили голову Максима. Коли нарешті почався урок, він зовсім не був сконцентрований на словах вчителя. Максим сидів і дивився в дошку, не зводячи погляду на якісь інші речі. Чомусь його побачене перед уроком сильно зачепило. Раніше він не відчував бурю в своєму тілі. Раніше не було таких відчуттів. Раніше ревнощі не були такими сильними.

 

***

Максим все частіше помічав, як Вікторія розмовляє в Артемом. Він частіше помічав, як вони обіймаються при зустрічі в коридорі, чи на сходах. Обіймаються… Лиш цього вистачило, щоб накрутити себе і повністю поринути в себе. Максим почав ненавидіти цього хлопця. Хоч він нічого поганого йому не зробив, але все одно ненависть зростала. Росла і квітнула. Збільшувалась.  «Вікторія моя», – ці слова постійно лунають в голові Максима. Двадцять чотири на сім.

 

***

Останнім часом Вікторія не пише. Пише, але лиш для того, щоб щось запитати стосовно навчання. Вона не пише просто так, щоб поговорити. Максим цього бажає найбільше в світі. Він хоче отримати від неї хоч одне повідомлення. Повідомлення, в якому вона поцікавиться його днем і справами. Але вона цього не робить.

Тільки Максим пише їй. Часто. Але від неї більше не відчувається та цікавість, що була на початку. Вікторія все частіше ігнорує повідомлення. Довго не відповідає. Максим може пролежати декілька годин в мережі, він чекає, коли вона прочитає його повідомлення й відповість. Інколи вона прочитає, але зникне.

Навіть зараз він написав їй одне маленьке повідомлення: «Привіт». Але воно залишилось непрочитаним. Навіть через тридцять хвилин, навіть через годину.

Максим знову лежав на ліжку й дивився на екран. Чекав, коли вона прочитає. Вікторія з’являлась в мережі декілька разів, останній був довгим. Та повідомлення вона не читала. Все ж Максим вирішив видалити його.

«Чому вона ігнорує. Невже я їй набрид. Невже я її дратую. Невже я настільки не цікавий їй. Їй байдуже на мене? А що, якщо вона розмовляє весь час з іншим. З Артемом», – ці думки не дають нормально заснути.

Якщо Артем насправді є тим, з ким вона проводить свій вільний час до пізньої ночі в мережі, він не повинен заважати. Він не повинен заважати. Він не повинен заважати!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше