Неонова

Море

Море хвилюється раз. Море хвилюється два. Море хвилюється три.
Сьогодні інакша я. Сьогодні, інакші слова. Сьогодні, інакший ти.
 
А ще вчора, я просто сміялась, коли люди збивали нас з ніг.
Я кидала каміння у воду, я ловила губами сніг,
І не знала, що в світі існує ось такий не прикритий гріх,
Коли наші кохані руйнують все що мають, заради втіх.
 
І байдуже їм, що в тебе в серці, бо живуть вони тільки днем.
Й доки ти божеволієш, плачеш - їхні зради не змити дощем.
І не стреш ти цей бруд навіть спиртом, і не виріжеш біль ножем.
Ти впустила змію у груди. Ти впустила цей жах у едем.
 
Як Титанік пливеш ти по хвилям, довіряєш йому життя.
Він жбурляє тебе на схили і ти тонеш неначе сміття.
Наче так, як якесь лахміття, і немає цьому вороття.
Світ ділився на до та після ти палила свої почуття
 
І холодна безодня прийняла твою душу таку, як та є.
Навіть ні, бо ти нею стала. Стала морем, яке нічиє.
Ти знесла свій маяк аж на сушу. Він тепер там гниє.
Той хто хоче кохати - кохає. Кожен з нас тут шукає своє.
 
І можливо так буде краще. Той хто нищив колись твій світ,
Знищить знову його повір мені. Піромани не люблять лід.
Той хто бреше, не скаже правду. Той хто любить , не зв’яже дріт.
І у світі такого чимало. Все стабільно. І захід і схід.
 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше