Сьогодні, я чую крики планети.
Вона помирає, як кожен із нас.
Я бачу, як людство кидає тенета,
І Земля, наче муха, чекає свій час.
Ми рубаєм ліси. Ми будуємо грати,
Із дротів металевих, що під небо висять.
Ми навчаєм усіх і за все прощати...
Смерть простить тих, що досі мовчать.
А Земля не простить. Вона буде чекати.
Вона буде дивитись, на останніх із чад.
Вона буде народ за народом стирати,
Доки ті не міняють своїх дурних вад.
Ми лиш спалюєм в попіл все те, що важливе.
Ми руйнуєм природу і все те, що живе.
Ми лиш нищим і нищим. Й тому, навіть зливи,
Не знесуть весь той бруд, що по душах пливе.
Ми забруднюєм море - її вени киплять.
Ми вбиваєм тварин - її серце палає.
Йди, молися Богам, які сплять,
Бо вже скоро вона нас усіх поховає.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
