Неонова

Засинай

Засинай на моїх долонях.
Я триматимусь твого тіла.
Мої руки вестимуть по скронях,
Хоч я зовсім зніяковіла.
Відчувай, як думки замовкають,
Поки люди проходять повз нас.
Як хвилини ідуть, не стікають.
І безодню наповнює час.
Розмовляй лише пошепки, тихо.
Я співатиму колискові.
Нас гойдатиме сонний вихор.
Я спіймаю тебе на слові.
Прихиляй мої щоки до себе.
Я ввіткнусь, як мала дитина.
Я відчую у цьому потребу.
Мене тягне у трясовину.
Засинай на моєму тілі.
Я обійму, як вічність - зорі.
Просто дотики рук несмілі.
Просто душі, як небо прозорі.

Юлія Богута

Подобається

#1786 в Різне
#432 в Поезія

У тексті є: війна, вірші, кохання

Відредаговано: 16.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись