Все як колись… Ці очі жагучі, що досі про волю співають,
Нестримно кидаються в бій, за коханих й дітей;
І ці душі людей, що спокійно серця виривають,-
Досі сплять і не знають, скільки ті принесли нам смертей.
Все як колись… Ми зараз бунтуємо, вірно плекаємо мову
І рішуче кричим. Наше серце згорає.
Адже мир і свобода – дві єдині умови,
Що потрібні завжди. І яких в нас сьогодні немає.
Все як тоді… Я шукаю стовпи ті, що небо тримають,
Як колись їх шукав той хлопчисько, що гарно писав.
Ми ще досі живі. Нас ще досі не знають.
І минають ті дні, про які наш Кобзар казав.
Все як тоді… Нам всім страшно упасти в кайдани,
Умирати та спати в безжальній неволі.
Ось чому ми збираєм майдани –
Нам достатньо на ранах солі.
Все як було… Кожен вірш диким штормом розносить думки
У оселю всіх тих, чия хата скраю.
Кожне слово поета – ламає замки.
Тільки душ у них просто немає.
Розумієш? Все як колись... Все як колись... Все як колись…
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
