Неонова

Він бачив

 

ВІН БАЧИВ

Він бачив згорілі поля, по яких текли ріки крові.
Він бачив, як доля важка рвала душі, як паперові.
Він бачив, як небо палає у сльозах за «Небесні серця».
Він бачив, як подих зникає на устах в молодого мерця.
Він бачив, як в зливах із куль не тонули гарячі душі.
Та одного лише не збагнув – чому ж люди такі байдужі?
Він бачив тіла бійців, у яких було щастя, родини.
І як їх стелили у рів, пам’ятаючи щохвилини.
Він бачив, як руки тремтять у людей, що стають дорослі.
І як їх «Не тіла вже» летять до землі, і «Навіки наосліп».
Він бачив усе, що було. Він бачив усе, що зосталось.
Його рідні пили вино, та душа вже ніяк не зросталась.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше