Неонова

Від тебе до мене

 

ВІД ТЕБЕ ДО МЕНЕ

Вісімсот тридцять сім кілометрів і чотири доби без сну.
Стільки коштує внутрішній спокій, у реальності, де я живу.
Стільки коштує нині змога завести на пів дня сім'ю,
Попри відстань, роботу та втому, попри виїзди й кляту війну.
Попри гени, хвороби та рани, попри ліки, уколи й саше.
По тринадцять годин на дорогу, й за щокою тримати драже.
Захлинатися чортовим димом. Між зупинок писати слова. 
Уявляєш? Від тебе до мене, пролягає на рейках війна.
Десь стікає залізом в чорнила, а з чорнил — на зап'ястя та в кров. 
І отрутою прямо до серця, щоб воно зупинилося знов.
Але те ще скажено б'ється, хоча й знає, що сенсу нема. 
Поки я ще малюю на шкірі, ті вагомі сталеві слова.
Поки я ще по ним воджу пальцем, коли хочу ввіткнутись в плече. 
Уявляєш? Від мене до тебе є мільярди простих речей.
Є мільйони пустих обіцянок та бажання забути усе.
Тисячі шансів вмерти від кулі, не побачивши навіть очей.
Сотні пляшок міцних напоїв і десятки сварок в пустоту. 
Які знову і знову спливають, через пам'ять, мій біль й гіркоту.
Одиниці серцевих скорочень, які майже забрали життя.
Кілька випадків реанімації, де я вмерла без тебе, сама.
І всього цього так багато, що немає тому навіть дна. 
Уявляєш? Від  тебе до мене, море слів, яким місця нема. 
Бо усіх їх старанно пише твоя чортова, клята війна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше