Інколи здається, що смерть — це цілком свідоме створіння. Створіння, яке хоче, щоб я подовше страждала. Страшно згадати, скільки разів я була на межі смерті, коли навіть лікарі ховали. І я не знаю, як так вийшло, що досі жива. Просто не знаю. Все моє життя нагадує американські екстремальні гонки, без паска безпеки. Бо хтось забув його туди додати в конструкцію і посадив мене силоміць в крісло.
З одного боку — це велика вдача. А з іншого...з іншого, змушувати когось жити в такій реальності досить жорстко.
А НА ВУЛИЦІ МОВЧКИ ГУЛЯЄ ЖИТТЯ
...а на вулиці тихо гуляє смерть — ходить нишком, живе за спиною. Відбирає мій сон і знайомих людей, легким дотиком тягне з собою. Ніби хоче мені передати цей дар, аби я не боялась зникати. Мить стікає, несеться Земля. Скоро час і мені помирати. Завтра знову побачу могили та сни, навіть знявши діоптрії — смерть не зникає. Мені боляче, знаєш? Я мушу іти, хоч іти кудись навіть не маю, не знаю. ...а на вулиці мовчки гуляє життя — ходить швидко та вічно кудись тікає. Уникає мене, як і сотень людей, хоча знає, що цим і вбиває.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
