Неонова

11.11

Кожне визволення місто — свято. Дати, які закарбовуються в голові. Легко вчити історію, коли сам живеш в тому, що з часом потрапить в книжки. І навіть малі дрібнички — це велика підтримка, насправді. Пам'ятаю Приват 24 з кавунами, телеграм канали та як через кілька годин з'явилися новини, що Нова пошта і АТБ вже в місті) Знаю, що війна не закінчиться до свят, але...було б чудово, якби звільнили б хоча б ще одне селище. Правда? 

11.11

Одинадцятий місяць, одинадцятий день — надто пізно для сонця і рано для свята,
Але люди чомусь ще співають пісень, Хоча лиця бліді, як пергамент зім'яті.

Я дивлюсь у їх очі та бачу життя, моє місто від радості знов оживає, 
Хоча й знає, що досі кипить війна, та немає цьому ні початку, ні краю.

Але в серці так тепло, так мирно, й хто зна? Відчуття, що бої в мить скінчилися, правда. 
Мені хочеться свята, обійм, кавуна, і здається, що з містом вернули карту.

Я стою десь у центрі Європи, дивлюсь, як звільнили Херсон, що на Сході країни. 
Мені дійсно здається, що це просто сон, і він досі палає, як вся Україна.

Але ні, це не сон, і він знову на волі. Тисячі кавунів та ще більше подяк. 
Було б добре, усім нам жити на волі, й повернути кордони до зимніх свят.
 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше