Розділ 6 Болгарія

Це був останній день у Болгарії, і вона вирішили нехай він буде останній день біля неї.

Після того як він прийшов до неї вона з ним не була з ним був Микола, а вона була в душі але все одно як вийшла з душу то була біля нього:

- Оооо, це на твоєму лиці маска від відпудження Миколи?: Хіхікаючись говорить він до неї

- Ага, тільки це швидше всього від тебе щоб ти в мене не закохувався.

- Та я вже закоховся давно, і це тобі ніяк не допоможе.

- Ну не знаю, але ти не забувай що це останній день коли ти мене бачиш.

- О ні, ти забула що ми ще завтра цілий день будемо їхати додому. Так що це перед останній день: Говорить він до неї

Ярині від чих думок стало не пособі, вже після завтра вони не будуть бачитися що дня, купатися, говорити, сміятися і вона так і не змогла йому подивлячись прямо в очі сказати що " я тебе люблю" вона зовсім не могла повітити, що ось-ось вони розїдуться і можливо більш ніколи не зустрінуться, але вона знала одне як що вони мають бути разом, то їхні шляхи зійдуться в якусь мить і вони будуть парою.

Буквально після цієї позмови прийшли батьки Миколи і мама Ярини, і Артуру довелося піти геть від них бо його батьки теж прийшли. Іхні батьки були всі разом Колі, Ярини і Арура вони ходили всі закупляться тому що, завтра їм зранку виїзджати і треба було мати щось собою у дорогу. У групу прийшло повідомлення: 

"Завтра ми йдемо снідати о 8:50, після сніданку ми йдемо по річі і вже о 9:30 ми всі зустрічаємося біля автобусу. Валіжи як що важкі то можна віднести зараз у автобіс, всім грної ночі до завтра" 

- Ма, тут прийшло півідомлення від Ліди Романівни.

- Ага, я бачу.

- То ми зараз відносимо валізи чи вже завтра.

- Давай зараз ти бери свою валізу, а я свою і пішли.

Вони взяли валізи і віднесли їх у автобус, потрібний одяг вони взяли у рюкзак. Ввечірі вони зробили їжу на завтра поставили у сумкі і пішли спати.