4 день після того як Артур признався в почутях Ярині
Вона сприйняла це нормально, але нічого йому не відповіла бо нехотіла йому говорити правду.
Вони прийшли у вечір в готель, Ярина вийшла на коридор і сіла там на пуфік, до неї підійшов Микола:
- Я можу пркликати його як що ти не проти?. Говорить він до неї
- Я? Чого це я маю бути проти, звісно клич це ж твій друг! Говорить вона йому, хотя в неї серце вискакує коли вона його бачить або говорить про ного. Він пішов кликати Артура;
- Ооооо Ярино, ти що тепер за нами будеш слідкувати що ми тут обговорюємо? Говорить Артур жартівливо до неї.
- Ага, не дочикаєтеся ви від мене цього! Відповідає вона йому
- Зараз тут біля басейну буде вечірка, наші батьки йдуть собі окремо. Ти будеш йти на неї, бо ми з Миколою йдемо. Каже він її
- Можливо але як що я йду то покличу ще Юліану, бо сама біля вас не хочу бути.
- Не переживай Юліана теж йде, так що ти з нами?
- Гаразд тільки я переодінуся і піду, але ти до мене там не зачіпаєшся. Говорить вона Артуру
Вона переоділася: Одягнула сукню, нафарбувалася розпустила волосся і пішла на вечірку.
Біля ліфту був Артур, вона його побачила і...
Запитала "де Микола?"
Хотя сама вона знала де він, але через те що вона зустріла його не могла нічого іншого придумати що сказати
- Він вже нас на першому поверсі чикає з Юліаною. Говорить він її
"Це що я сама з ним буду їхати в одному ліфті без нікого посторонього?" Думає вона собі.
#4668 в Любовні романи
#1097 в Короткий любовний роман
#145 в Історичний любовний роман
Відредаговано: 16.11.2025