Не було іншого виходу
1
Могучій прислав свого посла. «Поїду до Бату сам», - подумав князь Данило. У нього не було іншого виходу: про боротьбу з ними не було й мови.
Він виїхав із Галича 26 жовтня 1245 року і за кілька днів був у Києві, де замовив службу Божу за себе.
Його прийняли ласкаво: «Данило, чому ти раніше не прийшов? Добре, що ти прийшов тепер ! Чи п’єш ти чорне молоко? Тепер ти наш - пий наше пиття».
Він пробув у них три тижні. Коли повернувся додому, його брат і сини плакали, але більше раділи, що він повернувся живим.
Гірке почуття образи наповнило його серце. Він не міг з цим змиритися. Вони вимагають іти походом на кожного, на кого скажуть, давати десятину з усього. Рахують десять хлопців і одного з них беруть, забирають одного із трьох синів, забирають жінок, що не мають шлюбних чоловіків, і старців, що живуть прошеним хлібом. Інші, великі і малі, повинні платити податок: по одній шкірі ведмедя, чорного бобра, чорного соболя, чорного тхора і чорного лиса. І хто цього не може дати, того теж забирають.
«Готуватися до боротьби!», - наказав Данило. У нього не було було іншого виходу.
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
