Тиміш, за два з половиною роки до того літа
Приїхав, називається, додому на вакації…
Ковзанка здавалася прекрасним варіантом відпочинку, але ж ось Злата з Лізою гайнули незвісно куди, а мене кинули з цим чудилом у підтяжках.
Ні, ну серйозно, підтяжки? Вони тут ні до ладу, ні до прикладу. Ще й замалі на нього. Він їх із чотирикласника стягнув, чи шо?
— То ти випускаєшся цьогоріч? — запитав я й затягнув вузол на ковзанах.
— Ага, — озвався Макар.
Йому вузли не давалися від слова «взагалі». І що тільки Ліза в ньому знайшла?
— А куди плануєш далі?
— В універ.
— Очевидно, — звів очі я. — Який?
— ХДАДМ [1].
Я поклав свої чоботи в пластиковий контейнер і поніс той до гардеробної. Заразом прихопив і Макарове взуття. Коли повернувся, він усе ще порався з ковзанами.
— А ще варіанти для вступу є? — звернувся до нього, позаяк дівчат і досі не було видно.
— Сковороди [2].
— І все?
— Хіба мало?
«Звивин у тебе мало», — подумав я, а вголос запитав:
— Конкуренція нині велика, як гадаєш? — І присів поруч.
— Е-е, так, напевно.
— І творчий конкурс — до того суб’єктивна річ…
— Ну, там є критерії.
— А може, ліпше підстрахуватися?
— Вважаєш, це необхідно?
— Атож.
— Але… які в Харкові ще є?..
— Пощо обмежуватися одним містом, коли на кону мрія?
Макар аж шнурки кинув, випрямився.
— Ти ж мрієш стати художником, еге ж? — вів далі я.
— Хах, — він криво всміхнувся. — Так!
— У Дніпрі є університет Гончара [2], в Умані — Тичини [3]. Можна ще у Львівську академію [4] подати.
— Львів — то якось аж надто далеко… — Макар покосився в бік, з якого до нас верталися дівчата.
«Чим далі, тим краще», — подумав я й поплескав його по плечі:
— Життя твоє, мрія теж — роби як знаєш!
Затим підхопився на ноги, у два величезних кроки добрався до Лізи і, сплівши наші пальці, виголосив:
— Цур перші п’ять кіл із Лапко накатую я!
Вона сміялася, поки я тягнув її в бік корту. Не міг не сміятись і я.
Примітки:
[1] Харківська державна академія дизайну і мистецтв.
[2] Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.
[3] Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.
[4] Львівська національна академія мистецтв.
#89 в Молодіжна проза
#1152 в Любовні романи
#555 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 08.03.2024