Звичайний осінній день. Еріка сидить у своїй кімнаті робить домашні завдання. Вона закінчила о 23:30.
-Нудний, сірий день....- промовила вона.
Еріка вимила лице, почистила зуби та пішла спати.
9:30 прокинулась від будильника. Вмилась, почистила зуби, поїла, позалипала 2 години в телефоні, одяглась і накинула портфель на спину та й пішла. Еріка вчилась в 4 класі і у неї були доволі непогані оцінки. У неї було три подруги зі школи.
–Ей, гоу після школі підемо в кафе? Віка голосно промовивши
–З радістю! Погодилась Саша
– Я теж буду з вами! Сказала Христя
– Я теж мабуть. Промовила Еріка
Всі погодились, і після школи вони пішли в кафе "Нямі кава". Після цього вона пішла повернулась додому. Ідеальне життя на перший погляд. Цей день їй нічим таким їй не запам'ятався. Еріка робить уроки і лягає спати.
8:45 вона прокидається і будить її мама. Вона була дуже перелякана. Еріка швидко проснулась тому що не знала чому мама так схвильована.
-Дідусю погано, іди снідати, а я піду швидку викличу.
Еріка дуже любила свого дідуся і їй було трохи моторошно. Вона бачила як дідуся поклали на переноску. В глибині душі їй щось підсказувало що це останній раз коли вона бачить його живим. Еріка пішла разом з мамою в реанімацію щоб передати його речі. Сім'я не знала чому йому стало зле. Еріка дуже переживала за нього. Аж ось їй приснився сон де бабуся вривається з Еріковим дядьком і кажуть "Дідуся не стало". Еріка прокидається в суботу з холодним потом. Мама готує кашу з фруктами. Вона снідає і тут вривається бабуся з дядьком...
– Дідуся не стало....