✨Розділ 25.✨ Мелодія Світла.✨

 Кришталева ліра сяяла між ними, немов витікала зі світла й води. Струни тремтіли, хоча ніхто до них не торкався, - вони вже чекали, впізнаючи голоси двох Сердець. 

  Елісія відчувала, як її пальці тремтять. 

-Якщо ми зробимо це... вже не буде вороття. 

  Кайлар поклав свою руку поверх її. Тепла, надійна, з легким шрамом, який вона так часто розглядала нишком. 

-Я не боюся. Бо з тобою навіть кінець світу здається початком, - рішуче промовила Елісія. 

  Їхні пальці торкнулися перших струн. І в ту ж мить тиша накрила все навколо. Навіть вітер спинився, навіть хвилі застигли, немов сам час затамував подих. 

  Перший Акорд пролунав, і від нього небо розквітло світлом. Ліхтарі, що лежали розбитими на землі, злетіли вгору, спалахнувши сильніше. Люди, які ховалися в Темряві підвели голови - і в їхніх очах відбилася надія. 

  Кайлар і Елісія співали разом, але тепер не лише голосами, а Серцями. Кожна їхня Емоція - страх, ніжність, пристрасть, віра - ставали метою. Мелодія була чистою і водночас сильною, мов буря. 

Ліріон - Хранитель, розправив крила й схилив голову. 

-Ваша пісня... інша. У ній немає жадоби. Є лише любов, - з трепетом промовив Хранитель. 

  Темні хмари, розійшлися, відкривши зоряне небо. Але з глибини землі піднявся новий звук - низький, глибокий, глухий, схожий на удари серця. Щось інше пробуджувалося, старіше за самого Хранителя. 

  Елісія злякано подивилася на Кайлара.

-Ти це чуєш? 

  Він кинув, і його очі спалахнули рішучістю. 

-Так. Схоже, справжнє випробування тільки починається, - сказав Кайлар їй у відповідь.