Наступного ранку місто прокинулося у світлі сонця. Елісія стояла у майстерні, тримаючи скрипку, і відчувала, як її серце б'ється швидше, ніж зазвичай. Кайлар сидів поруч із флейтою, уважно спостерігаючи за кожним рухом її рук.
- Сьогодні музика відчувається інакше, - тихо сказала Елісія. - Наче вона прагне говорити про щось більше, ніж просто ноти.
- Мабуть, - відповів Кайлар, - про наші серця.
Вони почали грати разом. Ноти зливалися в ніжну, теплу Гармонію, яка огортала їх мов Чарівний Туман. Кожен звук відгукувався у грудях, змушуючи їх відчувати одне одного навіть без слів.
- Відчуваєш? - запитала Елісія, коли їхні погляди зустрілися. - Наче ми говоримо без слів.
- Так... - промовив Кайлар, і його Серце відгукнулося у відповідь.
У той момент Мелодія піднялася, ніби сама хотіла об'єднати їхні Серця назавжди. Кімната наповнилася золотавим світлом нот, а аромат Музики, який відчули навіть сусіди за вікнами, нагадав про ніжність і тепло кохання.
Але Тінь Темних Сил вже наближалася. За межами майстерні Магія слухачів, що підкорялися Мелодії, почала змінюватися: деякі відчули сумніви, інші - заздрість. Це було перше випробування їхньої любові.
- Ми повинні бути обережні, - сказала Елісія, стискаючи його руку. - Мелодія несе не лише світло, а й виклики.
- Я готовий пройти через це з тобою, - відповів Кайлар. - Ми пройдемо будь-які випробування, якщо будемо разом.
І так почалася їхня перша справжня Гармонія Сердець - ніжна, чарівна і сповнена Магії, яка перевіряє не лише музичну майстерність, а й силу почуттів.