5

Робочий день п’ятниці розпочався з виклику до однієї з лондонських шкіл, де у жіночому туалеті знайшли труп.

Ерік стояв перед відкритою кабінкою вбиральні, де на підлозі лежало  мертве тіло охоронця, якого вбили вночі. Інспектор роздивлявся тіло жертви з розбитою головою та численними порізами, роздумуючи над подіями, що відбулася за кілька годин до їхнього приїзду. Блер бачив численні плями крові на стінці, поруч з якими намальоване зображення клоуна, а біля нього – кривавий червоний слід від долоні.

Клоуни завжди викликали у нього відчуття тривоги. Звертаючи увагу на унітаз, інспектор на ньому помітив червоні сліди та тріщини, що свідчили про жахливу сцену бійки. Жертву вдарили головою об унітаз, а потім добили великим ножем. Кожна деталь вказувала на безжальність та агресію загадкового вбивці.

Блер обійшов усі кабінки вбиральні, але жодна не приховувала чогось важливого. Злочинець залишив за собою лише холодний слід жахливої трагедії, а інспекторові потрібно лише розгадати цю моторошну головоломку.

Аліса увійшла в приміщення. Вона ходила розпитувати іншого охоронця для вияснення додаткової інформації. Не переводячи погляд на неї, Ерік запитав її:

– Щось вдалося вияснити?

Аліса підійшла до вікна і сіла на підвіконня. Її руки вперто тримались разом, як вияв сили в цьому хвилинному моменті. Дівчина уважно описувала те, що їй вдалося дізнатися, дозволивши уяві простежити той невловимий відтінок своєрідної містики, який оточував цю школу.

– Протягом тижня у цьому приміщенні відбувається щось дивне, і саме у цій кабінці. Спочатку – стіни кабінки були розмальовані фарбою. Потім – побита плитка. Пізніше хтось розбив тут декілька пляшок об унітаз. Вчора хтось висипав кілька відер піску на підлогу. Охоронець, з яким я спілкувалася, чергував у понеділок, і тоді чув, що у третій годині ночі хтось шастав по школі, а коли він прийшов – нікого не було, але був гармидер. У вівторок було так само у цю годину. Це повторялося протягом декількох днів. Вони думали, що це школярам нічим зайнятися, тому вирішили поставити камеру, щоб зняти того, хто б міг це робити. Ось що вийшло...

Ерік слухав уважно, і в його уяві виникав мозаїчний образ дивних вчинків, які сталися в цій кабінці. Колірна палітра ситуації насичувалася деталями: фарбовані стіни, розбита плитка, пляшки, відерце піску. І все це кульмінувало в жахливих подіях, що відбувалися вночі. Однак, він не міг зрозуміти дії, зроблені напередодні загадкового вбивства.

– Для чого він робив тут бардак? Для привернення уваги, чи що?

Дівчина лише розвела руками, виражаючи свою невпевненість словами:

– Нам ніколи не зрозуміти, що буває у головах тих, хто здійснює злочини.

– Тобі ще щось вдалося дізнатися?

Аліса, без зайвого вагання, розповіла про нові відомості, які виявилися важливими частинками кримінального пазлу.

– Кожного разу в цій кабінці наш анонім малював зображення клоуна. І навіть на відео було записано, що сюди він приходив у костюмі клоуна. Він бив молотком по стінам, а як прийшов сюди охоронець, то схопив його та повів до кабінки, щоб там прикінчити бідолаху.

Ці дії вбачали в собі брутальність та виняткову жорстокість цього неординарного вбивці, що робило розгадку цієї головоломки ще далекою від мети.

– Не люблю я клоунів... З дитинства їх ненавидів... – поділився своїми думками Ерік.

– Спілберга перечитав? Його клоун ще той жах... – промовила Аліса.

– Ти мала на увазі Стівена Кінга? Клоун Пенівайз.

– Можливо...

Ерік ще раз оглядав місце злочину. Знаходячись в глибоких роздумах, він відчував, що прогавив щось важливе, і ця прогалина могла виявитися ключем до розкриття таємниці.

Незабаром, в приміщення увійшли трасологи, що принесли з собою апаратуру та інструменти, які вони використовували для аналізу слідів та відпечатків на місцях злочинів. Поліцейські очікували на результати їхньої роботи. Загальний настрій у приміщенні був напруженим, а очі всіх були зосереджені на трасологах, які здійснювали свою роботу.

На жаль, експерти не натрапили на зачіпки, які вказували би на конкретну особу. Це стало в певній мірі розчаруванням для розслідувальної групи, оскільки вони залишалися з обмеженими доказами, щоб відстежити вбивцю.

Еріку не вперше доводилося мати справу з вбивцею, який дбав про свою анонімність. Спілкуючись зі спеціалістами та розглядаючи результати їх роботи, Блер розумів, що це завдання буде важким і вимагатиме великої професійної вправності для розкриття таємниці цього злочину.

– Сьогодні вночі залишимося тут, – рішуче сказав Блер, – Думаю, наш злочинець знову спробує щось влаштувати.

– Ти упевнений, що злочинець сьогодні також щось накоїть?

– Не зовсім, однак, мені здається, що наш загадковий злочинець чекає гостей.

– Можливо, треба ще когось покликати на допомогу?

– Удвох справимося, але попросимо декількох патрульних перебувати навколо школи.

Уже в Цитаделі, вони зустрілися з Вільманом. Увесь подальший день, вони розробляли план дій.

У ніч з п'ятниці на суботу Блер та Санчес прибули до школи. Заздалегідь вони домовилися з охоронцем, щоб він їх впустив усередину будівлі для полювання на злочинця. Ерік разом з Алісою розмістили щільно по периметру сигнальні датчики поблизу можливих шляхів руху загадкового клоуна. Якщо він пройде повз ці мікроскопічні пристрої – на браслет поліцейських прийде повідомлення про активацію сигналізації. Поліціянти же патрулювали на кожній ділянці території школи.