4

Здійснивши зупинку в гіпермаркеті по дорозі додому, Ерік уважно обдумував, як може зробити сюрприз для своєї сестри, яку не бачив цілу добу. Між улюбленими десертами Еріки він обрав тістечка із заварним кремом. Закінчивши свої покупки, юнак повернувся до своєї машини та вирушив додому.

Припаркувавши своє авто на стоянці, Ерік вийшов з машини та попрямував до під'їзду свого будинку. Він уявляв, як Еріка зрадіє його поверненню. Вона накинеться на нього, щоб обійняти. Потім за столом з насолодою смакуватиме свої улюблені смаколики. А коли їй покажуть подарунок Жасмін – дівчинка буде на сьомому небі від щастя.

Підійшовши до дверей своєї квартири, він натиснув на кнопку дзвінка. Двері відкрилися, але замість Еріки він побачив Шарлі. Не очікуючи такого гостя, його рука потягнулася до бластера.

– Що ти тут робиш?! – крикнув інспектор.

– Я погостювати прийшла, – відповіла Кларсон.

– Тобі заборонено сюди приходити! Вже винесла щось звідси!? Де Еріка?!

Шарлі відійшла на крок назад. Прибігла Еріка та заверещала:

– Братику, що ти робиш?!

Зайшовши у коридор, натисканням кнопки на боковій панелі дверного пройому, Блер закрив за собою двері. Чоловік, зі злістю витріщаючись то на Шарлі, то на Еріку.

Еріка встала перед ним та витягнула руки у бік. Червоні плями покривали щоки, а її суворий погляд дивився йому в очі.

– Не ображай нашу кузену! Вона нічого поганого не зробила! Це я її сюди запросила! – викрикнула дівчинка.

– Еріко, відійди! Тут дорослі розмовляють! – накричав Ерік.

– Не кричи на мене! – на її очах виступили сльози.

– Вийшла звідси!

Блер підійшов поближче та відштовхнув її від Шарлотти. Зненацька вона впала, після чого скривила своє обличчя та вибухнула плачем. Можливо, від падіння, але швидше за все через образи старшого брата.

Шарлі підняла Еріку на ноги та обійняла її. Ерік від розгубленості широко розкрив очі, не знаючи, як бути далі. Кларсон пригорнула підлітка до себе та покрутила вказівним пальцем другої руки біля своєї скроні, дивлячись на кузена прискіпливим поглядом. Блер зняв взуття та куртку, витягнув звідти пачку сигарет та запальничку, поклав пакет з тістечками на стілець у коридорі та пішов до себе у кімнату. Зайшовши на балкон, чоловік закурив. Спостерігаючи за димом сигарети, що розносився вечірнім вітром, Блер намагався усвідомити, що накоїв. Йому було прикро, що через свої відносини з кузиною образив рідну сестру. Він би міг вибачитися, але розгубився.

Докуривши сигарету, чоловік врешті-решт прийшов у норму. Дим був своєрідним символом вивітрювання негативу, що накопився за короткий час. Тепер він готовий вибачитися перед сестрами за цей конфуз. Покинувши кімнату, Блер зайшов на кухню, облив залишки цигарки водою, щоб вона зненацька не спалахнула, та викинув у смітник. Вийшовши з кухні, він почув, що Шарлі заспокоювала Еріку у її кімнаті. Чоловік підійшов до дверей, щоб послухати, про що вони говорять.

– Все добре. У братика сьогодні був важкий день. Він рятував принцесу Жасмін, тому він не в настрої, – виправдала його поведінку Шарлі.

Схлипуючи, Еріка, наче благаючим голосом, спитала у неї:

– І у нього вдалося?

– Так, він ще той герой. І я йому теж допомагала.

Чути подібне від кіборга стосовно нього доволі незвично. Зібравшись з думками, Блер наважився зайти. Обійшовши сестер, чоловік сів поруч. Видихнувши, він спокійним голосом пояснив свою ситуацію:

– Я наробив дурниць перед вами. Щоб там сьогодні не сталося, це не виправдовує мене. Вибачте.

Еріка, як нічого й не бувало, чмокнула своїми дитячими губками його в щоку.

– Ти мій герой!

Щоб там не було, дівчинка завжди любитиме братика не тільки за його героїм, а й за турботу. Ерік нарешті заспокоївся, так як сестра більше не ображається на нього. Шарлі, що сиділа поруч, з посмішкою спостерігала за моментом єднання старшого брата та молодшої сестри.

Ерік вирішив, що цей момент може стати чудовою нагодою для запрошення за стіл.

– Я купив твої улюблені тістечка, тому можемо посидіти утрьох на кухні. Тільки чай приготуйте.

– Ура! – радісно викрикнула Еріка.

Вона побігла у коридор. Шарлі поважно на нього глянула та підтримала його вчинок:

– Вмієш, коли захочеш!

– Почекайте мене на кухні, а мені треба перевдягнутися, – спокійно промовив Ерік.

Знаючи, які специфічні вчинки деколи робить Кларсон, підвищенним голосом він зауважив:

– Тільки не підглядати, а то знаю тебе, збоченко!

– Утютю, які ми сором'язливі! Як скажеш.

Ерік пішов у свою кімнату, де перевдягнувся у домашню одежу. Він склав свою форму на стілець, а бластер з кобурою сховав у сейфі, після чого пішов на кухню. Він вже розумів, що дорікати Шарлотті за її присутність тут вже немає сенсу, тому змирився з цим.

Дівчата вже сиділи за столом з чашками. По центру столика лежали ті самі тістечка, які купив Ерік. Він сів за стіл біля сестри та взяв двома руками чашку, відчуваючи тепло напою. Його погляд зустрічався з обличчям Шарлі, що спостерігала за тим, як Еріка п’є своє какао.

– Якщо ви вже увесь цей час були разом, то розкажіть, як ваш день пройшов?

Шарлі зробила декілька ковтків свого напою і відповіла:

– Чудово! Я забрала Еріку зі школи, після чого ми пішли на прогулянку, а ще покатала її на своєму спідербайку...

Еріка радісно викрикнула, перебивши Шарлі, щоб похвалитися новою покупкою.

– А ще Шарлі купила мені нову сумочку!

Еріка побігла до своєї кімнати. Незабаром вона прибігла на кухню зі жіночою сумочкою синього кольору, виготовлена з неопрену[1], яка висіла у дівчинки на плечі. Вона сяяла від захоплення новим аксесуаром, який вдало підкреслював стиль сестри.

– Вона чудово підходить до твоїх голубих очей та синьої спідниці, в якій ти ходиш на прогулянку, – похвалив сестру Блер.

Еріка зраділа і, гордо розглядаючи свою нову сумочку, вибухнула радісним вигуком.