10

Вони стояли на краю величезної прірви. Перед ними відкривався внутрішній світ Арени, який тепер більше нагадував живий організм, ніж місце для боїв. Структури кристалу тремтіли, переливаючись від білого до синього світла, і кожен звук — навіть їхнє дихання — викликав у кристалі хвилю резонансу.

— Добре, — прошепотіла Мія, оглядаючи цей світ. — Ми всередині. Це… Серце Арени.

Гассен стояв поруч, з руки на руку підсвідомо стискаючи рукоять клинка.
— Внутрішній код світу? — запитав він, намагаючись знайти опору. — Це більше схоже на лабіринт емоцій.

— Емоцій? — здивовано підняла брову Лейла. — Це не просто цифри і формули?

— Схоже, система вирішила враховувати людські фактори, — пояснив Вейл. — Наші дії, страхи, навіть почуття — все впливає на світ.

— Ну чудово, — буркнула Кагура. — Тобто тепер навіть сердитий погляд може вбити нас.

— Або вбити ворога, — усміхнувся Алукард, перевіряючи гостроту меча.

Мія глянула на Гассена. Його очі відбивали світло кристалу, а поруч з цим сяйвом вона відчула знайоме тепло.

— Готовий? — спитала вона.

— Завжди, — відповів він, підкравшись і трохи нахилившись. — І цього разу ми разом.

Вони ступили на величезну платформу, що з’явилася з кристалу. Під ногами хитаючийся кристал, який світився від їхніх емоцій. Кожен крок викликав реакцію Арени: світло вибухало, утворюючи стіни, що рухалися, і пастки, які з’являлися з нічого.

— Це як гра з живим патчем! — вигукнула Кагура, ухиляючись від кристалічної стріли.

Мія націлилася з лука. Її стріли стали синхронізуватися з ритмом кристалу, перетворюючи кроки ворогів у передбачувані траєкторії.

Гассен кинуся вперед, ковзаючи під стіною, що виросла зі світла.
— Тобі, Міє, краще залишитися поруч, — крикнув він. — Якщо щось піде не так, я прикрию твою спину!

— Ага, — вона підняла стрілу. — І якщо ти підеш занадто вперед, я теж прикрию твою спину… своїм лук.

— Ти смішна, — буркнув він, хоча усмішка не покидала його обличчя.

Платформа почала обертатися, кристали вибухали і перетворювалися на короткочасні містки. Вейл керував вітром, створюючи потоки, що допомагали команді переміщатися.

— Тільки не падай, — крикнув він, коли Алукард зіштовхнувся з фантомом власного коду і майже полетів вниз.

— О, чудово! — крикнув Алукард. — Моя фантомна версія виявилася кращою за мене!

Кагура підкинула іскри, які вибухнули на фантомі, перетворивши його на хмару цифр.
— Моя магія працює проти глюків, — засміялася вона.

— І цей глюк розуміє тільки гумор, — вставив Гассен.

— Хтось може пояснити, чому Арена реагує на наші жарти?! — вигукнула Лейла.

— Бо ми емоції, — відповіла Мія. — А це зараз головний параметр кристалу.

Після серії атак і хаотичних рухів платформа на мить стала стабільною. Вони опинилися поруч, важко дихаючи. Гассен простяг руку до Мії.

— Ти не просто відчуваєш кристал, — тихо сказав він. — Ти впливаєш на нього.

Мія підняла погляд. Її серце билося швидше.
— А якщо я відчуваю тебе поруч, то кристал це теж відчуває?

— Здається, так, — усміхнувся він. — І ще ніхто не міг змінити його силою емоцій.

Вона обережно торкнулася його руки. Світло кристалу затремтіло сильніше, ніби від їхньої взаємодії.

— Тобі доведеться навчитися тримати баланс, — прошепотіла вона.

— А тобі — навчитися не відриватися від мене під час бою, — відповів він, підморгнувши.

Раптом платформа здригнулася. Кристал почав пульсувати яскравіше. З’явився потік енергії, який намагався “випробувати” їх.

— Це перевірка, — сказав Вейл. — Арена хоче бачити, як ми справляємося зі своєю людяністю.

— Ага, — буркнула Кагура. — І я вже бачу, що вона нас вчить виживати в хаосі.

— Підготуйтеся до нового рівня, — промовив Алукард, стискаючи меч. — Бо зараз почнеться справжня гра.

Мія і Гассен кинулися вперед, координуючи атаки. Їхні рухи були синхронними: крок, постріл, крок, удар. Кожна взаємодія посилювала ефект кристалу.

— Ти бачиш? — прокричав Гассен. — Наші емоції — це сила!

Мія лише кивнула. Вона відчула, що навіть у хаосі вони тепер не лише герої, а спільна сила, здатна змінити саму Арену.

Після битви кристал затремтів і виблиснув символами:

"Параметр оновлено: Емоції = Сила
Досягнуто стабілізації м'язів кора."

— Арена визнала нас, — сказала Мія, дивлячись на символи.
— І, здається, вона більше не проти наших почуттів, — додав Гассен.

Вейл підійшов до кристалу. — Тепер кожен наш крок впливає на світ. Відчуття, взаємодія, навіть жарти — все стало зброєю.

— А ще — любов, — додала Мія, посміхаючись.

— Тоді вперед, — відповів Гассен, беручи її за руку. — До нових випробувань.

Світ Арени знову почав жити, але тепер він житиме разом із ними, реагуючи на їхні рішення, почуття і навіть жарти.

І вони рушили вперед, готові до того, що навіть система, створена для контролю, не може передбачити силу людських емоцій.