Кохання&смерть

Злочинець, свідок та людина

"А давай, ми прикинемось глухими та сліпими,
Не будемо чути й бачити жахливе.
Давай, ми будемо німими,
Щоб не зруйнувати чиюсь мрію".

Так, і чому я маю щось робити?
Щоб хтось жив з-за моєї примхи?
Немов я свідок, я стіна,
Закрию очі тій людині.

Лиш слово у мені живе,
І відпустити я не можу?
Щоб ти, той хто зробив жахливе,
Міг жити без тремтіння в тілі?

Ну так, авжеж, не маю права
На те, щоб зруйнувати стіну.
Життя твоє, а я звичайно свідок,
Яким раптово стала і не маю діла.

Як вмру, так піде слово у свободу,
Не завжди секрет іде в могилу зі свідком.
Ти знай, злочинець піде слідом,
І більше свідок не збудує стіну.

Подобається

#280 в Різне
#10 в Поезія

Відредаговано: 16.11.2024