Кохання&смерть
Картина в день смерті
Художник розфарбував світанок в теплі кольора,
Щоб смерть не нагнітала.
З неба дивиться на заплакане своє дитя,
Й пробачає сонцем із вогню у сяйві дня.
Прощення просить всіх за все погане,
Без пам'яті на це.
Прощення просить за бистру втечу в теплий рай,
І без обіймів на прощання.
А зараз молода особа в небі,
Продовжує мішати цвіт.
І бачить, що не спить заплакане дитя,
Пташинку присилає проспівати їй.
У ній душа "особи",
Колискову заспіває на світанку.
Щоб заплакане дитя,
Хоч на трохи очі закривало.
"Не має вічності в житті у нашім,
Змирись моє дитятко.
І не держи мене у світі вашім,
Не маю вже у наший дім тропинки я.
Люби та споминай із радістю моє дитя,
Тут добре там де я, хоч вас немає.
Не бійся відпускати нас у теплий край,
Колись зустрінемося й заспіваємо разом".
Цей вірш для моєї бабусі.
В ніч коли її не стало, я не могла спати далі... сиділа на вулиці й зустрічала світанок. Плакала. Тоді прилетіла пташка й почала співати, а бабуся любила співати мені. І малювати теж.
Тоді я й написала цей вірш.
Відредаговано: 16.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
