Дістаю телефон і роблю фото людей, які скандують імʼя Бога. Вони всі такі схвильовані, фото не передає ці емоції так, як хотілось би, тож до нього я роблю ще й декілька невеликих відео.
Все ж, тільки Бог міг досягти подібного. Він не підкупав цих людей, ні до чого їх не змушував, просто дав їм інструмент правосуддя.
Я озираюсь навсебіч, коли помічаю парочку зі знайомими обличчями. Я вже бачив їх на минулому місці страти багатія. Тоді мені було важливо побачити, кого відправлять на цю справу, щоб відзвітувати перед Богом. Хоча, ким би вони не були, Бог не став би нічого їм робити, бо вони невинні, а просто виконують свою роботу. Все ж, мені імпонували його принципи, власне, тому я і сам був на його боці.
Ці копи надто молоді, це просто збіг. Вони не могли бути тут спеціально і якось повʼязати ті дві справи.
В якусь мить навіть думаю, чи не відмінити все. Дати задню і прикінчити того чувака не зараз і не сьогодні.
Але Бог не любить, коли щось іде не за планом. Ну що вони зроблять? Як повʼяжуть те очевидне самогубство з цим?
Відкриваю листування з Богом і пишу йому "тут поліція в штатському. Ті самі, що були на місці вбивства "Ворона. Мені діяти за планом?".
Повідомлення одразу прочитане. А у відповідь приходить "+". Бог майже завжди зі мною спілкується без слів, любить символи.
"Тоді я зроблю все і відправлю доказ, як і домовлялись".
Я відписую виконавцю і чекаю. Не проходить і півгодини, коли і звідти мені приходить потрібний "+". В цю мить запускаю розсилку на всі телефони в радіусі площі.
І тоді починається те, що починається. Люди кидаються за вказаною адресою, якийсь час я йду з ними, тримаючись подалі від поліції, а потім займаю хороше місце для спостереження в будівлі навпроти і просто знімаю відео. Богу має сподобатись.
Поліція таки розганяє людей і я розумію, що час покинути це місце, бо зараз приїдуть ще копи і судмедексперти, а мені зустрічатись з ними немає сенсу.
Покидаю будівлю через чорний хід, а сам заходжу в чат "Єпетиції" про цього мужика.
"Сергій Коваленко, був чиновником у сфері містобудування, займався видачею дозволів на будівництво, брав великі хабарі. Його затриимали у зв’язку зі знесенням будинку, що був пам’яткою архітектури, для спорудження на цьому місці торгівельного центру. Але потім відпустили, ніби за браком доказів. Хоча саме він був ініціатором знесення багатьох парків і забудови там. А ще мав хобі полювання, під час одного з виїздів “на природу”, будучи п’яним, застрелив людину, але теж відкупився, поліція вирішила, що то був нещасний випадок.”
Але я знайшов видалені листування Коваленка. Це було не так складно, копи теж могли б це знайти, якби мали бажання. От тільки вони не мали такого бажання. Поліція вже давно не є справедливою. Якби була, Бог був би непотрібний.
Натомість вони так активно шукають нас, ніби ми якесь зло. Хоча ми всього-навсього доробляємо за ними брудну роботу, очищуємо це місто від таких людей, як Коваленко чи Ворон. Без цих людей світ стає краще.
Мене дратують ці молоді поліцейські. Викликали швидку, судмедекспертів, але Коваленко просто випав з вікна. Вони нічого не доведуть.
Хоча, мене трохи напружило те, що поліція практично стала свідком всього. Мені треба бути обережніше. Нам всім треба бути обережніше, щоб продовжити виконувати нашу місію.
На мій телефон приходить повідомлення від Енн.
"Деме, тут на площі таке відбулось… Багатій Коваленко скинувся з десятого поверху. Хіба не про нього ти вчора чатився у своїй “грі”?" — пише вона.
***
Ось і чергова глава)) Діліться враженнями