Розділ 18

- Дуже нервуєш? - Питає Ріта, яка допомагає мені з фінальними приготуваннями до церемонії весілля, і яка являється моєю дружкою на цьому самому святі. З Лерою ми так і не помирилися, та і після розповіді Ріти, яка та моя колишня подруга зміюка, навіть бажання з нею спілкуватися не було, не кажучи вже про те, щоб знову якось взаємодіяти. Для мене Лера померла, раз і на все життя, тим більше їй не місце на моєму весіллі. Хтозна, можливо, в неї й на мого Артура є плани, як трапилося того разу, коли вона відбила в мене хлопця? Я в нареченому, без п'яти хвилин чоловікові впевнена, та цю чортову спокусницю краще тримати віддалік. Якомога далі від адекватних людей з адекватними принципами.

- Трішки є, не кожного дня виходиш заміж, - і це єдина причина, через яку я трішки переймаюся. Хоч два тижні тому ситуація була кардинально іншою. В куди гіршу сторону.

"Будь ласка, давай не будемо псувати одне одному життя. Я тебе дуже сильно прошу. Так, ми обидва зробили помилку. Так, це була дурість, за яку я буду відповідати тут, зараз, в майбутньому, а потім і в загробному світі. Та я тебе дуже прошу - не роби мені боляче. Будь ласка... Я його кохаю і не хочу втрачати. Я його дуже люблю. Дуже. Дай мені шанс бути щасливою. Благаю."

Ось таке от повідомлення я відправила Марату в той же день, коли ми з Артуром повернулися після сеансу у психолога, коли я дізналася, що наречений від мене живого місця не залишить, якщо дізнається про мою зраду. Навіть попри те, що за день до того дня я не спала, дочекалася пізньої ночі, коли коханий заснув міцним сном, і тільки тоді вийшла в туалет, начебто під приводом ним скористатися за природними потребами, натомість написала лист-благання його братові.

Було дурно все зіпсувати через один вчинок. Через дурість, котру я втнула в нетверезому стані. Коли я зовсім себе не контролювала. І всі наші моменти щастя з Артуром, всі наші чудові побачення, наші поїздки, наше все знищити одним махом, через те, що відбулося якесь короткочасне затемнення, яке й привело до того, що я опинилася в одному ліжку з Маратом? Це дурня. Повна нісенітниця. Так, я зробила помилку, дуже жахливу помилку, та невже покарання має бути настільки вбивчим...

- Ти чудово виглядаєш, дуже красива наречена, нареченому безмежно пощастило зустріти таку красуню, - підтримує мене подруга, від чого губи розповзаються в посмішці.

- Прямо до пари своїй прекрасній дружці.

Моєму гарному візуальному стану є теж логічне пояснення. Я розслабилася. Заспокоїлася. Марат так нічого і не відповів на моє повідомлення, не тоді, ні на наступний день, ні через тиждень. Він зник з мого життя. Змилостивився наді мною і я йому була за це безмежно вдячна. Він дав мені шанс і я збиралася ним скористатися.

***

- Коханий, що трапилося? - Я прямо відчуваю, як Артур напружився всім тілом. Якою сталевою хваткою його руки вчепилися в мою талію. Я все розумію, це наш весільний танець, навколо багацько людей, котрі допитливо на нас дивляться, а ми далеко не професійні танцюристи, щоб ідеально виконати це па, та все ж - чому так перейматися?

- Що він тут забув? - Наречений, котрий сьогодні став моїм офіційним чоловіком, нахиляється до мого вуха, і всі присутні в цьому закладі певно думають, що це дуже романтично, що нам не терпиться опинитися з Артуром віч-на-віч у своїй кімнаті, але він це робить спеціально, щоб ніхто не зміг почути дане питання.

Тільки но я збиралася поставити логічне питання - "хто?", як наречений без слів на нього відповідає, роблячи розворот на сто вісімдесят градусів, таким чином, щоб я сама могла на власні очі поглянути, про кого йде мова. Чия присутність в цьому ресторані так добряче збентежила Артура.

- Не знаю, але це ж твій рідний брат, і якщо ти не забув, то він був поряд в один з найтяжчих періодів нашого з тобою життя, - максимально близько притуляючи до чоловіка, вирішуючи відразу дві проблеми. Надіюся, що вирішуючи. Намагаюся вгамувати Артура, і в той самий час бажаю продемонструвати Марату, що я маю нареченого. Маю вже офіційного чоловіка. Щоб він не надумав робити дурниць. Навіть якщо ми вдвох наробили їх разом. В минулому. Там, де я вже була нареченою його брата. Але ще не була офіційною дружиною...

Якщо на Артура подіяли мої слова, він вгамувався та без проблем довів наш весільний танець до логічного кінця, то от я навпаки почала хвилюватися. І добре, що наречений вів в цьому танці, оскільки я відчувала, як ноги починають заплітатися, як власне тіло перетворюється в старезне дерево, яким не реально вертіти. І якби не Артур, то всі присутні могли б наробити достобіса відео. З кумедним підтекстом. Потім виставивши в мережу й збираючи жирні кошти за перегляди нездари нареченої, яка була більше схожа на корову на льоду, ніж на тендітну дівчину, яка від природи мала пластику й останній місяць досить скрупульозно репетирувала цей єдиний танець.

- Ти як, Емі, в нормі? - Артур заглядає у вічі, коли увага стосовно нас дещо вщухла й всі почали розсідатися по своїх місцях.

- Так, все добре, - намагаюся приховати реальні емоції за штучкою посмішкою, а хвилювання втопити в склянці з водою, яку ледве не перекинула, коли тягнула до себе. А мене від неї відділяло всього якихось тридцять сантиметрів... - Просто перехвилювалася. Як кажуть - перегоріла. Так сильно хотіла всіх вразити цим танцем, що перегоріла.

- Ти була ідеальною, це по-перше, а по-друге, - напевно, наші гості ще не бачили ніколи настільки романтичну парочку, як ми з Артуром, оскільки наречений знову нахиляється і я відчуваю на своїй шкірі його подих, - сьогодні ти будеш вражати мене в ліжку.

Мені стає душно. Повітря ніби одним махом перекрили й нове не постачається, а те що було - закінчилося. Саме від цього стає моментально спекотно. Я вся мокра. Від чола до спідньої білизни... Це від слів Артура? Від його спекотного подиху? Чи від...

- Любі друзі, шановні гості, - скоріше це така неадекватна реакція від того, що в руках Марата опинився мікрофон і тепер вже не варто хвилюватися з приводу того, що на нас зосереджена увага всіх присутніх. Тепер потрібно нервувати щодо того, що він задумав, - мене звати Марат і я являюся братом сьогоднішнього нареченого. Вибачаюся, але через певні свої нюанси не зміг вчасно приїхати на дану урочистість.