Після перегляду теленовин багато однолітків відвернулося від Марини, а Микола з розумінням і щирою посмішкою вирішив підтримати, захистити та вберегти. З пережитої ситуації він зробив інший висновок, той, який довго хотіла донести сусідка.
Самотність — це найтяжче покарання.
Самотність зводить з глузду найсильніших,
Самотність убиває невмирущих,
Самотність забирає найрідніших.
Лиш слово чи усмішка допоможуть,
Та жаль, що люди всі на це скупі.
Один лиш дотик, співчуття, надія
І людство житиме віки.
Так шкода, та усі забули
Й самотність все закутала в собі.
#2741 в Молодіжна проза
#1116 в Підліткова проза
#4030 в Сучасна проза
філософські роздуми, пошук сенсу життя, школа підлітки кохання мрії
Відредаговано: 01.06.2020