Частина 19

- Люди не змінюються, так Софіє? - ох я б показала як міняються люди після удару сумкою, але поспішаю!

Так, я знову запізнююся, так, першого дня після відпустки і так, цей їдкий коментар був від секретарки ресепшена Ніки.

Піднявшись на свій поверх я трохи очманіла, купа народу, всі кудись поспішають, про щось говорять, щось вирішують. На мене ніхто не звертав уваги і я пішла відразу до Мілани, дізнатися, що тут діється.

- Привіт! То що за біганина у нас на поверсі?

- А ти ще не чула? Пам'ятаєш я писала статтю про цього Марчука твого, бізнесмена?

- Не мій він!

- Не важливо! Так от, мимра скинула йому екземпляр, йому щось там не сподобалося, і він летить сюди давати мені інтерв'ю.

- Ну гаразд, це зрозуміло, а чого бігають усі?

- Виконують волю боса - "Зробити прийом за вищим класом" - Мілана була професіонал своєї справи, тому зовсім не нервувала, у неї звичайно все було вже готове до приїзду бізнесмена і питання лежали на столі.

- Так тепер виходить, я дарма їздила до нього по підпис, якщо він сам приїде. Піду начальство попереджу, що я не збираюся сама собі оплачувати цю відпустку! - Мілана вже мене не слухала, а набирала в телефоні повідомлення і хихотіла, мабуть, із Дімкою листується.

Поки я вирішила все і залагодила свої справи, паніка в колег лягла і всі спокійно робили свою роботу. Мене трохи бентежило те, що, можливо, доведеться зустрітися з Марчуком, але можливо він уже й забув мене... сподіваюся.

Ближче до обіду Надія Андріївна зібрала всіх і роздала доручення, кому не заважати, а кому допомагати. У Мілани була головна роль цієї дії, були і фотографи, і ще якісь люди. Мені випала роль "не заважати", чому я була дуже рада і спокійно вирушила на обід. Вирішуйте самі там зі своїм бізнесменом!