Діана. Як стати принцесою

Розділ 7

  Старий Альберт Едвард Джон, сьомий граф Спенсер, помер 9 червня 1975 року, за три тижні до чотирнадцятого дня народження Діани. Наче подарунок їй зробив.

  Діана не шкодувала про смерть дідуся. Навпаки, вона радісно стрибала на одній ніжці і вигукувала:

  - Я тепер леді Діана! Я – леді Діана Спенсер!

  Не просто місс, а справжня леді. І Джонні відтепер став високоповажним восьмим графом Спенсером і готувався до того, щоб зайняти батькове місце у Палаті лордів. Титул віконта Елторпа перейшов до одинадцятирічного Чарлі.

  Родина Спенсерів покинула затишний котедж при королівському палаці і постійно оселилася у маєтку Елторп. Діана поважно ходила галереями, підбирала сукенку двома пальцями, вдаючи з себе старовинну даму. Кланялася картинам і розмовляла з зображеними там леді та кавалерами як зі знайомими, з якими зустрілася на королівському святі. Вважала себе господинею розкішного королівського палацу.

  Тепер Діана навчалася у школі-інтернаті, як усі дівчатка її віку, що походили з дворянських родин. Школа звалася Вест-Хіт. Там також вчилися її старші сестри, Сара та Джейн. Загалом близько сотні дівчат різного віку вчилися, жили, спали, гралися, займалися спортом у тій закритій для чужинців школі, переробленій зі старого двоповерхового маєтку.

  Діана погано вчилася. Шкільні вчительки (а у школах для дівчат, таких як традиційна та консервативна Вест-Хіт, працювали жінки) лагідно дорікали їй. Казали, що вона вчилася б краще, якби прикладала більше зусиль. Але дівчинка відмахувалася від вчителів.

  - Так, я погано вчуся, – казала вона. – То й що з того? Хіба я від цього стану гіршою? Або іншою?

Зате у Діани було багато подружок. А ще – їй подобалися уроки музики, спорт і танці. Дівчинка записалася на заняття по балету, хоча спочатку у неї виходило не дуже добре. Втім, вчителька танців заспокоїла дівчинку. Вона сказала, що треба бути наполегливою, і тоді Діана неодмінно навчиться танцювати. А ще – балет доможе їй виправити поставу, бо Діана виростала височенькою дівчинкою, і так соромилася свого зросту, що почала сутулитися.

  У балеті Діана проявила усю свою наполегливість і таки затанцювала. Вона годинами вчила різні па, тренувалася плавно рухати руками, бо у неї з’явилася велика мрія: станцювати колись на театральній сцені «Лебедине озеро». Все одно кого – білого лебедя чи чорного, Одетту чи Оділію, лиш би танцювати. І щоб театр був переповнений, і усі глядачі захоплено дивилися на Діану і посилали їй гучні оплески.

  Як колись її сестри, Діана поверталася додому лише на канікули. Але цього разу вдома на неї чекав неприємний сюрприз. Рейн, яка все ще була в процесі розлучення, покинула дім графа Дартмута і оселилася у Елторпі.

  Звісно, зовні все виглядало пристойно. Рейн прибула, як гостя. Їй відвели окрему спальню. Але усім було відомо, які ніжні стосунки зв’язують жінку з новим графом. Потроху вона зробилася хазяйкою маєтку. Слуги виконували її накази. Вона зверталася до них  з чемною усмішкою, яка майже ніколи не покидала її обличчя.

  Сара, Джейн та Діана часто збиралися разом і виробляли хитромудрі плани: як би їм спекатися ненависної мачухи. Старші сестри, нарешті, допустили Діану у свій дорослий клуб. Сарі вже виповнилося двадцять років і вона мала багатого нареченого, Джеральда Гросвенора. Джейн у свої вісімнадцять встигла закінчити школу з похвальним дипломом і такими високими оцінками, які давали їй можливість вступити у будь-який з найкращих університетів королівства. Але вчитися далі Джейн не захотіла, бо теж почала зустрічатися з молодим чоловіком.

  - Ця клята Рейн, Кислотний дощ, вкрала у нас батька, – скаржилася Діана.

  Сара вміло направляла ненависть Діани туди, куди їй було потрібно. Джейн здебільшого мовчала, але загалом завжди погоджувалася зі старшою сестрою.

  - Нашу мати зневажали за те, що вона покинула сім’ю заради коханця. Але ж Рейн зробила те ж саме! Чому ж її усі хвалять? Бо ця пресвята Рейн насправді – лицемірка. І своєю усмішкою та солодким голоском приваблює людей на свою сторону, – промовила Сара.

  - Тільки ми знаємо, яка вона, бо бачимо її наскрізь, – докинула Джейн.

   Діана, як кухонна ганчірка, вбирала у себе усю ту отруту, якою бризкали сестри.

  Одного разу вона плавала у басейні. Сестер не було вдома, вони поїхали у місто на вечірку з друзями. Брат Чарлі вчився їздити верхи. Діана на мить забула про Рейн. Вона насолоджувалася прохолодою води та теплим сонячним днем, які бувають в Англії не так і часто. Пірнала, скрикувала від щастя, здіймала купу бризок, які блищали під сонячним промінням, як діаманти. У воді вона почувалася, як у рідній стихії. Як риба, чи казкова русалка, чи шелкі – загадкові створіння з ірландського та шотландського фольклору, люди-тюлені, які один раз у дев’ять ночей скидають тюленячу шкіру і виходять на сушу. І якщо хтось знайде ту тюленячу шкіру, то може одружитися з шелкі. 

  Діані набридло плескатися. Вона вилізла з басейну, обтерлася рушником і пригадала про балет. Поки волосся та купальник підсихали, вона танцювала біля басейна. Підводилася навшпиньки і старанно виробляла завчені па.

  Рейн спостерігала за нею з вікна. Жінка вирішила, що їй випав шанс подружитися з дівчиною, схилити її на свій бік. Рейн вийшла з будинку і повільно, начебто прогулювалася, наблизилася до басейну. Діана помітила її і перестала танцювати. Спідлоба подивилася на майбутню мачуху.    




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше