2

 Минув тиждень, Ксеня стала пілотом. Вона парить по небі, і розсікає повітря носом літака. Минув ще 1 тиждень, кацапня більш наполегливіше йде в Україну, як бджоли на мед. І ось все стало більш спокійно. Йдучи з Майором до офісу президента по подяки за гарну службу, вони зустріли Олексія Арестовича, та Віталія Кіма, які сперечались хто є кращим заспокійливим і хто більше подобається дівчатам.

--Кажу що мене дівчата люблять більше! – Сказав Арестович до свого противника серйозно дивлячись йому в очі.

-- А ось і ні! Я кращий! – Злісно відповів йому Кім.

-- Дитясий садок – Сказала Ксеня дивлячись на весь цей дурдом.

-- І не посперечаєшся – Відповів Майор дивлячись на тих двох.

-- А може давайте я створю опитування в свому Instagram? – Запропонувала чорноброва – В мене багато підписників.

-- А давай! – хором відповіли чоловіки.

-- Так, через декілька днів чекайте результати.

-- Тут звісно кращим буду я – зухвало сказав пан Віталій. – Бо я кращий у всьому.

-- Так досить, краща тут я, кращий за мене тільки Зеленьський!

-- Ксенічка, ну чому так жорстоко? – Сумно запитав пан Олексій роблячи щенячі оченята

-- Так, це дуже жорстоко… -- Завірив Кім

-- Я королева, а королевам можна все.—Сказала русява, мило надувши губи – Добре, ми йдемо, нам ще подяки забирати.

-- Ага… -- Сказав майор. Підійшовши до дверей офісу, Майор відкривши їх сказав – після вас королево

-- Які ми галантні пане, що ж то в лісі здохло? – Запитала вона

-- Колона танків, 5 БТРів, і 120 кацапів, точніше 121, один вижив скотина а потім його місцеві мисливці перестріли, а іншого в туалеті спалила добра бабуся яка їх двох напоїла чаєм із пургеном, і свіжими пиріжками.

-- Ого, то точно щось велике. – З насмішкою сказала Ксеня. Ось вони вже прийшли до кабінету президента і він сказав:

-- Доброго вечора, я б дуже хотів щоб ви і надалі були з нами і захищали наш народ. Я дуже вдячний вам за роботу.

-- Ми теж вдячні вам за гідне правління державою. – Вдячно сказала дівчина. Президент вручив їм подяки і пожав руки.

 На наступний день вона з Майором пішла караулити вулиці Києва. І ось з одного з поворотів вибігає наляканий окупант, а за ним жіночка, яка біжить з банкою закручених огірків і кричить до нього:

--Куди ж ти біжиш хлопче? Я ж спеціально для тебе витягла цю баночку, спеціально для тебе сюрприз купила і запхала туди!

-- Женщина отцепись от меня! Уйди дьявол, уйди сатана! – налякано сказав окупант, ниряючи в інший поворот. Вони плакали від сміху.

-- Ой ха ха ха! Такими темпами кацапи будуть боятись не наше ЗСУ а наших жінок! – Сказав Майор падаючи від сміху.

-- І я буду одною з цих жінок, ха ха ха!

-- І не сумніваюсь!

 Минали дні за днями, Ксеня працювала ще більш сильніше. Незважаючи на поранення, вона продовжувала працювати. «Я так втомилась, мені погано, я незабаром знепритомнію… Мені ще ніколи не було так погано…» Раптом вона почула крики дитини, і не зважаючи на те що їй погано, вона знесилено побігла на крики. Бігти довелось не довго, адже орки волочили бідне тіло дівчинки в її сторону.

--Вас не вчили що негарно ображати молодших? – запитала вона спершись об стіну будинку. Вона сильно захекалась.

-- А ты ещё кто? Мы тебя не звали! –роздратовано сказали кацапи. Канувши кроваве тіло маленької дівчинки і грізно подивились на Ксеню.

-- А мене кликати не треба, я сама приходжу. І я голубки, член ЗСУ так що раджу бігти подальше, інакше ви будете лежати в Українському чорноземі. – пригрозила вона окупантам.

-- И кого ты пугаеш? 2 армию в мире? Да кто ты такая чтоб нам указывать? -- з ноткою злості та агресії запитав один з окупантів.

-- Я вам вже казала, що я член ЗСУ. – Сказала Ксеня діючи їм на нерви. Їх це дуже розізлило і вона побігли до неї щоб вбити її. – Стоп! Тихо! Мама дзвонить! Хаха, надурила! В мене є для вас пропозиція, я вам дам 10 гривен, а ви в свою чергу йдете до сраки. Якщо ні, ляжете в чорнозем.

-- Русские не здаються! – вигукнули хором окупанти, і зразу получили кулаками в шнобелі, від чого знепритомніли. Дівчина відчула що їй стало ще гірше. Вона взяла телефон і набрала номер швидкої допомоги.

-- Ало, приїдьте будь-ласка за адресом вулиця Малинівська між будинками 10 і 12, зі мною 2 окупанти,і маленька дівчинка, яку вони хотіли вбити, будь-ласка поспішіть. – з останніми словами вона знепритомніла. Через 5 приїхала швидка допомога і забрала її та маленьку дівчику.