Я наче гола серед стін квартири,
Я наче гола серед брендів, арок,
Я наче муха в складках павутини,
Я наче пластик серед іномарок.
Мені нема де притулити руку,
Зігріти голову теплими думками,
Мені нема де випустити з луку
Стрілу зі сліз наскладаних роками.
Я все шукаю той вогонь надії,
Я точу лезо із обіймів снів,
Надто залежна я від ностальгії:
Дитина повені та холоду лісів.
Відредаговано: 08.02.2022