Боялася, але цвіла

Я віддам тобі скупій любов

Сліпотою я складав, як пазли,

Усі картини, що були у голові,

Мої творіння ж перевезли магли,

Поцупили ідеї, що текли в крові.

 

Я так багато лив яскравих дивних фарб,

На полотно, що було як чорновик,

Бо був сліпий, що не помітив я відразу

У вигляді тебе натхнення рудник.

 

Твій сірий стиль і губи персика плоди,

Як споглядальна пісенька в фольклорі,

Якби так сильно не боявся я води,

Була би як ріка, але ти ж море.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше