Розділ 26: Повернення додому

Після того як SON запустило повноцінну версію "Фантоматії", Земля FX12 почала зазнавати колосальних змін у всіх сферах життя. Глобальна інтеграція цієї гри в суспільство відкрила перед людством нові горизонти, змінила підходи до технологій, розвитку фантомів та навіть звичайного життя.

Головним рушієм цих змін став AVI — штучний інтелект, що був вдосконалений завдяки обміну технологіями з іншими цивілізаціями у "Фантоматії". Уряд SON вирішив спрямувати величезні ресурси на покращення AVI, адже штучний інтелект був не лише стратегічним інструментом управління, а й серцем багатьох нововведень. AVI з часом досяг рівня, який дозволив йому конкурувати із середньорозвиненими ШІ навіть у космічних масштабах. На другому місці за важливістю були фантоми. SON інвестувало значні кошти в розробку нових технік і підготовку фантомів до можливих загроз. Завдяки цьому фантоми стали основною силою планети, здатною захищати інтереси людства. Їхня підготовка проводилася не лише на Землі, а й у віртуальних просторах "Фантоматії", що дозволяло вдосконалювати їх навички та розширювати можливості. Звичайні люди теж отримали свою частку прогресу. Хоча вони стояли на третьому місці за пріоритетністю, доступ до нових технологій та знань значно підвищив якість їхнього життя.

Протягом п'яти років після запуску "Фантоматії" людство розширило свої межі. Завдяки доступу до нових рас і цивілізацій, воно почало активний обмін знаннями, технологіями та товарами. Нові знайомства дали можливість людям дізнатися більше про космічний простір і його правила. Водночас людство активно намагалося з'ясувати, хто володіє їхньою галактикою, але ця інформація залишалася недосяжною. Прості цивілізації, з якими земляни встановили контакт, нічого не знали про власників галактики. Великі та могутні раси, навіть якщо володіли цією інформацією, тримали її в секреті, не бажаючи вступати у конфлікт із нанітами. Нанітів боялися всі: вони були настільки розвиненими, що будь-яка загроза для них виглядала абсурдною.

У той час як малорозвинені цивілізації охоче приймали людей як рівноправних партнерів, великі раси ігнорували їх, вважаючи недостойними. Це створювало напруження, ці раси часто ставали "бар'єри" для розвитку людства або отримання інформації, але поки що діяли не так відкрито. Прогрес у технологіях дозволив людству розширити свої території за межі Землі. Було розпочато активну колонізацію Сонячної системи, що стало ключовим кроком у становленні людства як космічної цивілізації. Нові колонії використовували технології, отримані через "Фантоматію", для створення захищених поселень, видобутку ресурсів та розвитку автономних систем управління. Земля FX12 перетворювалася на центр прогресу, попри всі труднощі та конфлікти. Людство продовжувало рухатися вперед, залишаючи за собою старі межі та відкриваючи нові.


Зеро стояв у космосі, спостерігаючи за своєю рідною планетою. Його погляд був на Землю FX12, яка тепер виглядала зовсім інакше, ніж та, яку він залишив перед своїм довгим тренуванням. Зеро вже був у курсі всіх змін, адже його унікальна свідомість дозволяла йому осягати події на планеті навіть на відстані. Він бачив усе — технологічний прогрес, фантомів, розвиток "Фантоматії" і звичайних людей. На його обличчі з’явилася легка усмішка, коли він побачив свою матір. Вона саме тренувалася з мечем у тихому куточку природи, відточуючи кожен рух із дивовижною майстерністю. Її концентрація та відданість справі були очевидними.

— Ти стала сильною, мамо, як і обіцяла, — сказав він сам собі, його голос був спокійним, але в ньому звучала гордість. Зеро бачив її реальний рівень: вона вже досягла B-рангу, і залишалося зовсім трохи до А-рангу. Її прогрес був дивовижний, особливо враховуючи те, що вона почала тренуватися відносно недавно.

Усмішка Зеро стала ще ширшою.
— Прийшов час виконати та свою обіцянку, — промовив він тихо.

У нього було два шляхи, як діяти далі:
Перший — залишатися в тіні. Це означало вести прихований спосіб життя, використовувати свою силу лише тоді, коли це необхідно, і допомагати людству зі зворотного боку, залишаючись невидимим. Багато хто вважав би це мудрим вибором, але не Зеро.
Він прийшов у цей світ з однією метою: врятувати людство.

Його шляхом був другий вибір — заявити про себе, стати частиною світу, показати людям, що є хтось, хто готовий боротися за їхнє майбутнє. Зеро вирішив стати фантомом — першим і єдиним фантомом, чия сила виходила за рамки всіх відомих законів. Його мета була не лише у фізичній боротьбі, але й у тому, щоб надихнути людей, дати їм віру у власні сили. За правилами встановленими на планеті, щоб стати фантомом, потрібно було пройти певний шлях: вступити до одного з університетів, закінчити спеціальний курс навчання, а потім офіційно зареєструватися в системі. Але це було не для нього. Зеро був істотою, яка існувала довше, ніж ця галактика. Усі знання та техніки, які він міг отримати у навчанні, вже були для нього незначними.

Наступної миті простір навколо нього затремтів, і Зеро телепортувався на Землю.


Аліна щодня вдосконалювала техніки, які свого часу показав їй Зеро. Це були унікальні навички, що вимагали надзвичайної концентрації, фізичної витримки та духовного балансу. Хоча їхня складність могла зламати навіть S-ранг, Аліна була сповнена рішучості досягти ідеалу у їхньому виконанні, до того ж її меч, мав резонанс з її силою, що дуже пришвидшувало її розвиток. Ця техніка була секретною і належала лише їй. Неодноразово їй пропонували величезні суми грошей за можливість навчитися чи купити ці знання, але Аліна завжди відмовляла. Для неї це був дарунок від сина, священний символ їхнього зв’язку. За ці роки Аліна досягла B-рангу і стала заступницею капітана в гільдії, поступаючись силою лише самому капітану. Її авторитет і майстерність викликали повагу не лише серед фантомів, але й серед простих людей. Світ змінився за останнє десятиліття: технології, стосунки з іншими цивілізаціями, розвиток людства у "Фантоматії" — усе стрімко рухалося вперед. Сьогодні був особливий день — день народження Зеро. Аліна вирушила до місця, яке зберігало найтепліші спогади: місце, де вони востаннє тренувалися разом. Тут Зеро вперше навчив її своїм технікам, допоміг розкрити її потенціал. Після чергової серії тренувань Аліна вирішила зробити перерву. Вона сіла на траву, вдихаючи чисте повітря, і підняла очі до неба. Воно було всіяне зорями, між якими час від часу пролітали космічні кораблі — символ прогресу людства.

Її думки були сповнені спогадів і очікувань. В один момент простір перед нею затремтів, і раптово з’явився Зеро. Його постать була величною, а сірі очі, в яких ховалася глибока мудрість і спокій, дивилися прямо на неї.
Аліна відчула, як її серце наповнюється емоціями. Сльози радості потекли її щоками.
— Я знала... Я чекала... — прошепотіла вона, її голос тремтів.
Зеро зробив крок уперед і ніжно обійняв.
— І я повернувся, мамо, як і обіцяв - він тихо відповів, але в його словах звучала сила та впевненість.


У цей час у штабі SON панувала напружена тиша. На головному екрані невідомий об'єкт який був над планетою просто зник. Усі спостерігали за цим загадковим явищем, але жодна технологія на цей момент не могла точно визначити природу об’єкта або його місце призначення.

— Ймовірність, що цей об'єкт прибув на Землю, становить 90%, — холодно і впевнено промовила AVI.

Кімната завмерла. Усі були шоковані, намагаючись осмислити ситуацію. Ніхто не наважувався щось сказати, адже ніхто не знав, чого очікувати від цього таємничого об’єкта.

— Ох... Що тут коїться? Це... воно? — важко видихнув капітан, який відповідав за секретний проект "Мегалодон". Його голос зраджував хвилювання, але він намагався зберігати спокій.

— Є якісь новини від розвідувального загону біля гори Еверест? — запитав він, намагаючись знайти хоча б якусь зачіпку.

На екрані раптом з’явився один із фантомів S-рангу, який відповідав за цю місію. Його вигляд був виснаженим, але рішучим. Здавалося, він щойно пережив щось незвичайне.

— Капітан! — фантом промовив із тремтінням у голосі. — Схоже, тепер у нас... немає Евересту.