Розділ 23: Останнє тренування

На вершині Евересту, де повітря було надзвичайно тяжким, а неонові потоки крутилися у нестабільних вихорах, Зеро відчув, як його тіло вібрує під впливом чистої сили. Це місце, де небезпечні потоки неонової енергії буквально пронизували все навколо, здавалося створеним для його тренування. Ніхто з живих не зміг би витримати таке середовище, але Зеро був винятком. Він ступив на вершину скелі, оточену яскравими згустками неонів, які переливалися різними кольорами, і глибоко вдихнув.

— Час починати, — тихо сказав він самому собі, зосереджуючись на відчуттях у власному тілі.

"Техніка Абсолютного Тренування" давала йому можливість перебудовувати своє тіло на молекулярному рівні, піднімаючи швидкість реакції неонів до меж, доступних лише істотам космічного масштабу. Це вимагало колосальної концентрації та витримки. Його мета була чіткою — підготувати земне тіло до прийняття часткової сили TON618.

Зеро зупинився, опустився на землю в позу лотоса, заплющив очі та почав дихати повільно і глибоко, налаштовуючи ритм своїх неонів на синхронізацію з навколишніми потоками.

— Відчути все… — прошепотів він, прагнучи стати єдиним цілим з енергією, що вирувала навколо.

Секунди тягнулися повільно...

Зеро відчував, як неони всередині перебудовують структуру його клітин.

— Ось так, крок за кроком... — він стискав кулаки, відчуваючи кожну зміну.

Процес був надзвичайно болісним, але Зеро витримував, бо знав, що тіло його має стати настільки сильним, щоб згодом витримати хоча б 0.1% сили TON618. Це була єдина можливість піднятися на абсолютно новий рівень. Його земне тіло, завдяки симбіозу з частинкою TON618, мало потенціал для цього, але потребувало десяти років жорстокого тренування.

Зеро знову вдихнув, відчуваючи, як нові клітини перероджуються. З кожним вдихом і видихом його тіло ставало дедалі міцнішим.

— Вже скоро, я отримую частину абсолютної сили — сказав він у пустоту, ніби звертаючись до сили, яка його створила. — Я буду готовий прийняти її, коли настане час.

Протягом першого року Зеро почав синхронізувати кожен нейрон у своєму тілі, аналізуючи структуру земного тіла, щоб створити основу для майбутнього — абсолютного тіла в 18 років. Кожна клітина, кожен нейрон і його ритм були під його контролем. Після цього він розпочав "Техніку Абсолютного Тренування", процес, що вимагав більше, ніж просто фізичної сили: він занурювався в інший вимір, де час і простір протікав зовсім інакше. Зміни, що відбувалися там, переносилися на його фізичне тіло, викликаючи нестерпний біль. Були моменти, коли біль здавалося неможливо витримати.

В такі моменти Зеро згадував свою матір. Його обіцянка їй — стати сильним, щоб захищати її — була як промінь світла серед темряви. Він зупинявся, закривав очі й ніби чув її голос...

Тим часом Аліна робила значні кроки на своєму шляху. Вона увійшла в ТОП-300 земного рейтингу фантомів і приєдналася до гільдії "Зелений ліс", жіночої команди, що здобула популярність під керівництвом капітана А-рангу. Аліна була близька до свого В-рангу, що вимагав від неї ще більших зусиль, але вона продовжувала рухатися вперед.

Одного разу, сидячи увечері на пагорбі, вона дивилася на зоряне небо, згадуючи ті вечори, коли вони з Зеро спостерігали зорі разом.

— Де б ти не був, Зеро, я знаю, ти теж зараз дивишся на зорі, — тихо промовила вона, і усмішка з'явилася на її обличчі.

У цей час розвинуті цивілізації активізувалися, і вся галактика "Чумацький Шлях" була майже поділена. Лакомі шматки вже роздані, залишилися лише "крихти", і тоді кожен матиме право робити з ними що завгодно. Дехто прагнув спостерігати за цим процесом, інші — захопити свою частину. Галактика мала важливу структуру планет, у яких з початку створення Всесвіту закладалися великі запаси неонів у ядрах. Це робило їх неймовірно цінними, хоча у сонячній системі таких ресурсів не було. Тож невідомо, кому дістанеться право на Землю.

В цій війні основну роль грали наніти, адже протистояти їм могли лише кілька інших цивілізацій. Розум завжди виявлявся сильнішим за фізичну силу, а наніти були одними з найрозумнішими істотами.

На Землі FX12, в цей час, вершки правління, купивши інформацію у "Туманних продавців", почали ще активніше готувати фантомів до майбутньої битви. Вони не були впевнені у перемозі, але здаватися не збиралися. Разом з новою інформацією вони отримали доступ до повної версії гри "Фантоматія", яка дозволяла їм зазирнути за межі свого світу. У "Фантоматії" фантоми могли зустрічатися з іншими істотами, тренуватися з ними, обмінюватися досвідом і навіть просто подорожувати. Але спочатку їм потрібно було здобути силу, щоб показати себе як потужну расу у цій грі, і налаштуватися на серйозні випробування, що їх чекали.

Пройшло ще чотири роки, але для Зеро час тік швидше — він відчував, що пройшло вже 3000 років. Зараз йому було 17, і наближався день його народження, коли він мав прийняти абсолютну силу, над якою стільки років працював. Його тіло змінилося, сіре волосся та тонка, але густа сіра аура, що вивалася навколо нього, стали символом його трансформації й свідчили про глибокі зміни, які відбулися всередині. Енергія неонів вібрувала навколо Евересту, створюючи атмосферу напруження та очікування.