Розділ 21: Мамо, я знову вдома

Зеро тихо відкрив двері свого дому, намагаючись не збудити матір. Надворі вже була пізня ніч. Коли він увійшов, його погляд зупинився на столі, накритому його улюбленими стравами. Мати сиділа за ним, усміхнена, але зі сльозами в очах. Точно, сьгодні ж в нього день народженя ...

— Я знала, що ти завжди виконуєш свої обіцянки, — проговорила вона тихим радісним голосом.

— Мамо, я знову вдома... — промовив Зеро, відчуваючи, як серце стискається в грудях. Він торкнувся свого обличчя, й із нього текла сльоза. Це відчуття було таким незвичайним, таким глибоким.

— Ну, а тепер з днем народження ! — з усмішкою сказала вона, встаючи зі стільця.

Мати обійняла свого сина, і в цю мить Зеро відчув тепло її обіймів, наче всі його переживання і сумніви розчинилися в повітрі. Вони сіли за стіл, і Зеро коротко розповів, як пройшли його тренування.

— Все пройшло добре, — сказав він, намагаючись не заглиблюватись у деталі. — Ти ж знаєш, на що я здатний.

Мати кивнула, розуміючи, що якщо Зеро щось говорить, то на те є свої причини, і так буде краще.

— Я теж не сиділа без діла. Вже полювала на слабких мутантів, заробила кілька балів, — додала вона з гордістю. — Тепер я знаю, як працює ця система, і почала збирати гроші на хорошу зброю та техніки.

— Ти серйозно ? — здивувався Зеро. — Мамо, це небезпечно.

— Я знаю, але хочу бути готовою, якщо щось трапиться. До того ж, мутанти були слабкі, їх спеціально залишили високорангові для таких, як я.

Зеро усміхнувся, відчуваючи, як піклування його матері стає ще важливішим у його житті. Він знав, що завжди буде її захищати.

В цей час в штабі SON спеціальний підрозділ активно працював над "Проектом Мегалодон". Всі аналітики переглядали дані та формулювали різні теорії про таємну силу, яка знищувала мутантів. На фоні працювала штучна інтелектуальна система AVI.

— Як успіхи ? — запитав Арко, дивлячись з віртуального екрану, що демонстрував графіки та цифри.

— Нічого, абсолютно, щось було, але що... — відповів один з технічного відділу, з явним розчаруванням у голосі.

— Агх, продовжуйте, — сказав Арко, відключаючи зв'язок. Його терпіння закінчувалося, але він знав, що поки AVI працює над цим питанням, надія на успіх залишалася.

Вийшовши з кабінету, Арко відчував, що потрібно стабілізувати ситуацію в країні. Люди панікували, новини про зникнення фантомів і нових мутантів розповсюджувалися швидше, ніж він міг це контролювати.

— Агх, та що за тяжкий день, — сказав він, нахмуривши брови. — Піду випустю пар …

Він направився в тренувальний центр фантомів, бажаючи розвантажити голову та підготуватися до зустрічі з фантомами новачками.

Наступного ранку Зеро прокинувся та дивився новини, сидячи на дивані. Сьогодні в нього день народження. Незважаючи на те, що мати привітала його і подарувала подарунок, він не відчував радості. Зеро завжди був скептично налаштований до святкувань.

— Люди такі дивні, — думав він, — кажуть, що такий день тільки один в вашому житті, але по факту кожен день унікальний.

Зеро знав, що йому потрібно сказати матері про свої плани. Це буде нелегко. Він натренував своє тіло, здобув силу, і тепер його завданням було сформувати правильну структуру тіла і натренувати нейрони за допомогою "Методу Абсолютного тренування".

— Але термін ... десять земних років, — промовив він сам до себе, покладаючи голову на руку. — Як сказати матері, що мені потрібно десять років ?

Ця думка викликала у нього занепокоєння.

— Оце справжня задача ! — вигукнув Зеро, підводячись з дивана. — Треба спочатку все проаналізувати.

[ZeroHaos] -> Наука має забагато обмежень, але завжди можна придумати власну теорію, яка може пояснити неможливе. Тапайте лайки та пишіть коменти, це важливо ;)