https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1652634232_27.png
https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1652634232_27.png
https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1652634232_27.png
40 коментарів
Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі
УвійтиТільки зараз помітила нову обкладинку. Вона неймовірна та чудово підходить прекрасному твору. Знову та знову переживаешь пригоди з героями. Хоча мені й попередня обкладинка подобалася;)
Наталія Ковган, Дуже дякую вам за добрі слова! Не повірите, але перед тим, як змінювати хотів порадитись з вам, як із відданим читачем роману! В решті вирішив не турбувати, але насправді дуже приємно, що обкладинка припала до душі. Мені також подобаються обидві, вирішив змінити у якості експерименту. Ще раз дякую за добрі слова!
Величезне спасибі за нагороду, Наталія!
Велике спасибі за нагороду, Марта Кейс!
Не погано,дуже не погано,так тримати
Вова Комісарик, Велике спасибі за добрі слова! Дуже приємно!
Велике спасибі за добрі слова! Дуже приємно!
Знаєте, авторе, я взялася перечитувати цю книгу. По-перше, хочу порівняти враження, а по-друге, хочу ще раз пережити неймовірні пригоди з героями. Бо ця книга просто неперевершена.
Наталія Ковган, Величезне спасибі Вам за добрі слова та увагу до книги! Дуже-дуже приємно!
Величезне спасибі за нагороду, Наталія!
Величезне спасибі за нагороду, Марта Кейс!
Що я можу сказати наостанок... читала із світлим сумом, тому що книга завершилася, та довелося героїв відпустити. Хтось пішов у потойбіччя, хтось, лишився, у кожного своя дорога.
Я давно не отримувала такого задоволення від книги і дуже-дуже вам дякую за ті вечори, що я провела за її прочитанням. Цікавий сюжет, харизматичні герої, справедливість, тут усе є. Скажіть, а Кнайт втратив силу, що отримав від Темного володаря, чи вона і досі з ним.
Думаю, колись я знову перечитаю цю книгу, тому що вона дуже запала мені. Продовжуйте творити, тому що історії про воїнів, битви та інше, це для мене найкраще чтиво.
Поки що зустрінемося з вами, як "суперники" на конкурсі Потайсвіт. Але певна, що обидва будемо на світлій стороні;)
Наталія Ковган, Я щиро дякую Вам за ті вечори, що Ви не пожалкували та присвятили прочитанню книги! Кнайт втратив темні сили одразу, після того як прийняв вибір усіх героїв і хоча я й не вказав цей момент, Ви зрозуміли його без слів! Ще раз велике спасибі Вам за все! До зустрічі на конкурсі ) Бути добру! )
Знаєте, глава чудова, хоча якось малувато (та мабуть, гарного тексту, завжди буде мало). Я так розумію, що наступні глави останні? Двобій Кнайта та Чорного Лицаря дуже сподобався, хоча на мою думку, продовжувався недовго. Військові навики Кнайта та магічні доповнення зробили свою справу. Отже, Чорний Лицар так і не здобуде спокій? Ну що ж... знав на що підписувався.
Дякую вам за продовження, і очікую продовження.
Наталія Ковган, А я дякую Вам, що залишалися з історією напротязі всього часу та завжди ділилися враженнями! Не можу мучити такого відданого читача, як Ви, тому за кілька хвилин опублікую решту розділів! Спасибі Вам за добрі слова!
Автор, я, звісно, вибачаюся, але де, в біса, продовження? Тримайте нагородку, яку мотивацію;) Дуже чекаю!
Наталія Ковган, Обіцяне продовження вже опубліковано ) Дякую, що дочекалися! )
Велике спасибі за нагороду, Наталія Ковган!
Величезне спасибі за нагороду, Кристина Асецька!
Цікава сцена у таверні... тобто, Вінд просто сказав, що це виклик, і Кнайт змушений був послухатися? Не міг сказати у відповідь "Пішов ти" або принаймні, щоб той пояснив причину виклику?
Але сама битва сподобалася. Ви майстерно їх описуєте Знаєте, досить цікаво спостерігати за кожним з цих героїв окремо, але підозрюю, якими фарбами заграє сюжет, коли вони усі зійдуться разом.
Знаєте, мені жаль, що скоро фінал. Бо дуже цікаво проходити цю дорогу разом з героями.
Наталія Ковган, Ще раз дякую Вам за добрі слова та підтримку! Дуже приємно!
Автор, ну чого так мало? І повертайте вже до сюжету Кнайта! Де він пропав, доки таке діється? Розумію, що йому треба підготуватися до зустрічі із чорним лицарем...
Невже це все було задумано заради одного поєдинку? Який справжній мотив Чорного Лицаря? Що буде якщо він програє? Не віриться, що відступить. До речі, Кетл і "Крижаний король" збираються виходити на ристалище? І хто ж буде їх суперниками?
Я так розумію, що магія Магіуса і Дарка не достатньо сильна, щоб усе це зупинити. Але і головний антагоніст вже хай колеться, чого він хоче врешті решт. Рандеву з Кнайтом? То вже час розібратися. До того ж, та скриня... вона ж має бути доставлена за адресою, не дартма Корвен за нею пірнав.
Перепрошую за такий емоційний відгук, але як сказав Морген: все скоро зійдеться на одній дорозі.
Наталія Ковган, Дякую, що так переймаєтесь за долю героїв! Кнайт з'явиться вже у наступному розділі. Кетл уже провів свій двобій, програвши його Віндові у кузні замку "Чемпіон". Вінтер також не лишиться осторонь і ще здійснить свій поєдинок. Сил Магіуса та Дарка дійсно не вистачить, аби просто зупинити події, незважаючи на те, що вони насправді сильні чарівники. Скриня залишиться в лісі, проте її зміст має потрапити до "Зали слави", так само, як і артефакт, який роздобули Морген та Зипер. Справжня мета Чорного лицаря відкриється за кілька хвилин до фінального двобою. Усі лінії дійсно зводяться в одну, а разом із ними і шляхи головних героїв роману. До завершення книги залишилося лише чотири розділи. Два останні вже написані, отож залишилося прописати таку ж кількість. Задум вже давно готовий і я з нетерпінням чекаю, коли зможу нарешті перетворити його на текст. Дякую Вам за емоції та витримку! І звісно за те, що хвилюєтесь за героїв!
Ну ви даєте! Зупинилися на самому цікавому місці! Тепер сиди і думай, хто там на троні розсівся. Звісно, перша думка, що це і є той самий "Крижаний Король", але, навіть якщо це він, то хто він? Пробачте за тавтологію:)
Щодо Магіуса і досі думки різні. Знаю, що ці обладунки опинилися у нього не випадково, це відомо, коли говориться про його минуле. І здається відчуває дружні відносини до Кнайта, Віка, інших... Але, все ж таки, як багато темних плям. Чому його володар "пробачив" йому? Чому не дістає інших? Як дозволив Моргену "піти на ліво"? Здається, всі наші красунчики, так або інакше, лишаються маріонетками, і не підозрюють цього. І коли вже Клаус прийшов до Зали Слави, а Магіус був проти... да хто їх зрозуміє, все заплутано.
Тобто, Кнайт повинен прийняти бій із темним лицарем? Саме він? В мене стільки питань, що по ним окремий блог писати можна.
Шановний автор, а я вже прочитала все що було, і чекаю продовження. Це я вам так прозоро натякаю;) Поки прочитаю "Крихкий лід", можливо там розкриється таємниця, хто такий Крижаний король, що усім голови морочить. Але при цьому, вже другого чарівника відпускає, бо Дарк також не з ним виходить.
Наталія Ковган, Дякую, що продовжуєте читати! Стосовно Магіуса, темний володар "пробачив" йому відмову, оскільки відчував, що чарівник зіграє свою роль у цій історії, навіть відмовившись від пропозиції. Стосовно Дарка це було, як покарання і він не відразу пристосувався до свого нового життя. Ви абсолютно праві, щодо Кнайта. Саме він має зустрітися віч на віч з Чорним лицарем. До фіналу залишилося зовсім небагато, тому можу сказати, що двобої, котрі відбувалися напротязі історії не були збігом обставин. Як розповідав в одному із розділів Дарк, відбувається неоголошений турнір між найкращими воїнами з метою визначити найкращого. За кожним з поєдинків спостерігав і сам Чорний лицар. Турнір, який не обмежений ристалищем і учасники поєдинків до останнього не розуміють, що виступають на бажання темного володаря. На троні у "Залі слави" насправді сидить Крижаний король, втім головним лиходієм залишається Чорний лицар, який свого часу по черзі приходив до трійці друзів із замку "Чемпіон". Ще раз велике спасибі, що обговорюють сюжет і ділитись враженнями! Спілкуючись щодо історії, створили з Вами свого роду путівник для майбутніх читачів, бо питань у книзі дійсно вистачає. Дякую!
Знаєте, я мабуть собі надумала, але не подобається мені те, що Кнайта та Віка розділили. Хто узагалі вирішував, хто з ким піде? Магіус? Але щось після того, як відкрилася завіса його минулого, то якось не віриш йому. Узагалі, чому темні сили вибрали цього лицаря? Адже не він один любив читати. Адже, як стало зрозуміло, темні сили обирають не тільки за талантами. Має буде ще дещо, певна "фішка" чи як.
Хотіла ще спитати щодо зовнішності Віка. Здається, ви його не описували детально. Його називають то "малий" то "щеня". (Клаус узагалі не поскупився на "комплімент"). Але ж він не молодший Кнайта? У Віка наречена старша за наречену друга. Я так розумію, він просто не відрізняється особливими габаратами? Якщо подумати, то для того, щоб брати участь у турнірах, треба мати певну фізичну силу. Бо вибити опонента з сідла, та ще у залізних обладунках, справа не з легких.
Але щось я розговорилася. Книга чудова, і мені дуже цікаво, що буде далі. Чому це Моргена переклинило? Невже понесло у світлий бік? Та й узагалі вони тому "Крижаному королю" вірні? Бо останній, у всіх відібрав життя, не питаючи. А це навряд чи викличе почуття вдячності.
Наталія Ковган, На рахунок Віка, Ви знову повністю відчули героя так само, як і автор. Вік також асоціюється в мене з вірністю, хоробрістю та прикладом справжньої дружби. Стосовно Вінтера, за задумом колись він дійсно був доброю людиною, проте після загибелі пристав на бік зла. Цей момент детально не прописано, історія "Крижаного короля" здебільшого описується у розділі, присвяченому Вінтеру, а також в оповіданні "Крихкий лід", що є невеликим відгалуженням від "Війни чемпіонів". Оповідання писалося під конкурс, але не потрапило у відповідність темі і лишилося пригодницьким фентезі. Події в ньому відбуваються дещо раніше, ніж сюжет книги. Ні в якому разі не нав'язую, це просто до слова. Ще раз дякую Вам за "магічний пендель" у вигляді уваги до твору, що надихнув мене не затягувати з продовженням і у найближчому майбутньому завершити книгу. Дякую Вам!
Дійшла до історії Клауса. От помітила, що цей лицар якось виділяється серед інших. Не скажу, що він гірший, але більш закритий, сам собі на умі, чи що? І більш прямий. Проте, іноді спочатку робить ніж думає. Наприклад той же поєдинок із Кнайтом. Якби вбив, жалкував би потім, але марно...
Невже Кетл так просто відпустить цю трійцю? Для чого було їх так довго тримати у замку, а потім повертати до життя, щоб вони так просто взяли та пішли до Магіуса? У них усіх є шанс зупинити війну до її початку? Бо якщо Мороків збереться занадто багато, шансів проти них занадто мало.
Наталія Ковган, Ви абсолютно праві! Надзвичайно приємно, що Ви це відчули! Головним героєм дійсно мав стати Кнайт. Втім розвиток сюжету, зробив решту лицарів не менш важливими учасниками сюжету. Мені також здається, що можна сміливо віднести Кнайта та Віка до головних героїв, так само, як і трійцю лицарів. Прагнув хоча б трохи привідкрити завісу стосовно кожного з основних персонажів у тому числі й представників темних. Прописуючи момент з Магіусом, хотів створити невеличку інтригу, аби читач до останнього не знав на якому боці він перебував. Але можу сказати, що стосовно нього Ви також все вірно відчуваєте. Він ще обов'язково з'явиться і з часом усе стане на свої місця. Спасибі, що прониклися та відчули героїв і сюжет загалом! Це дійсно дуже-дуже приємно! Дякую!
Як же классно ви описали битву. Я не могла відірватися, поки читала. Ще подумала про те, що непогано б було цим трьом познайомитися з Кнайтом та Віком. Тоді узагалі команда буде непереможна!
Наталія Ковган, Величезне спасибі за добрі слова та те, що продовжуєте ділитися враженнями! Щодо Кнайта та Віка, Ви подумали не дарма. Ще раз дякую, що залишаєтесь поряд з героями!
Продовжую читати, і все більше розумію, що Вік просто золото. Ну все, здається вміє. І готувати, і розватижити розмовою, і верхи їздити, і навіть у медицині шарить. Здається, Кнайт його бере з собою, як раз для того, щоб було кому суперникові на голову люстру спустити.
Дуже симпатизують трійця лицарів. Те, що вони знаходять у собі сили змиритися з тим, що їх життя обірвалося і цього вже не змінити. І вже точно не варто повертатися до життя ціною щастя та існування іншого. Здається, не всі троє це розуміють, проте, дійде до всіх врешті решт.
І все ж таки. Кнайт наступний, правильно? Хто узагалі убиває тих, хто потрібен для війська? Це роблять несподівано, чи у чесному поєдинку?
Наталія Ковган, Велике спасибі, що продовжуєте залишатися з героями історії та ділитесь враженнями! Дуже-дуже приємно! Стосовно воїнів, що завчасно йдуть із життя - вони усі загинули в нечесному поєдинку. Це стосується як героїв, що виступають на боці добра, так і тих, хто знаходиться по інший бік. Поступово читачеві відкриється невеличка історія кожного з лицарів. Завчасно можу сказати, що загибель кожного з них була підлаштована. Враховуючи рівень їхньої майстерності, перемогти трійцю у чесному двобої було майже не можливо, через це кожен з поєдинків був не рівним. Вінд, як Вам уже відомо зазнав підступного удару, Зипер свого часу потрапив у засідку та й загибель Клауса не була випадковістю. Щодо Кнайта, він також ризикує приєднатися до рядів незвичайних лицарів, втім, якщо подалає усі перепони, матиме можливість зустрітись віч на віч з самим темним володарем. Ще раз дуже дякую Вам за увагу до книги та за те, що ділитесь враженнями!
Хм... історія починає потроху складатися, наче шматки пазлу. Читаючи про Вінда, не могла не захопитися його поведінкою. Зрозуміти, що він уже мертвий та так спокійно прийняти цей факт. Проте, він же воїн, а будь-який воїн так або інакше думає про смерть. Проте, мабуть не про таку. Не про обмежене існування. Куди ж поділися усі ті, хто жив з ним у замку? Він лишився сам, але при життю не знаходився сам, чи не так?
Тоді постає питання, у першій главі, чий шолом взяв Кнайт? Вінда чи когось іншого? Енергетика виявилася настільки сильною, що Кнайт відчув, що річ потрібно повернути?
Ці воїни (я про Вінда, Клауса та Зеппера), вони ж не назавжди у замку, вірно? Коли їх призовуть, вони будуть звичайними маріонетками? І в них не буде вибору, йти чи ні?
До речі, мене привабив Морген. Відчуваю, що не дуже добрий персонаж, але що поробив: чоловіки з довгим волоссям для мене завжди були в пріорітеті. Будемо читати далі.
Наталія Ковган, Дякую, додав до бібліотеки ) Чомусь саме на цю книгу одразу звернув увагу, коли вранці переглядав опубліковані Вами твори ) Неодмінно завітаю та поділюся враженнями! )
Прочитала дві глави, і поки що, сподівання не обманули. Книга дуже захопила з перших рядків, всі ці воїни та поєдинки - моя слабкість.
Дуже сподобався Кнайт, якось одразу приймаєш його, розумієш, що він гідна людина, яка йде до власної мети, але не заривається. Також Вік симпатичний персонаж. Я так розумію, його навики воїна не такі сильні, як у Кнайта? Саме тому, він не став виступати на ристалищах, а лише служить вартовим? Можливо, це йому і не потрібно, книги та кулінарія також важливі речі. Та й Кнайт його захистити зможе, якщо потрібно. Тому нехай Вік насолоджується життям без ристалища.
Поки не можу повністю розповісти враження, бо тільки дві глави прочитала. Але попереду ще достатньо. Дякую вам за чудовий початок.
Наталія Ковган, Я щиро дякую Вам, що не пошкодували часу і зазирнули до книги! Ви праві, за задумом автора, Кнайт дійсно сильніший за Віка. Перші глави, чималі за об'ємом і коли перечитую опубліковані розділи аби свіжим оком відловити моменти, які можна покращити, розумію, що за раз прочитати більший ніж один-два дійсно важкувато. Попереду на героїв чекає чимало пригод, а зокрема двобоїв. До того ж Кнайт і Вік не єдиині персонажі, яких у майбутньому можна буде віднести до головних героїв історії. Ще раз дуже дякую Вам за приділенний час та розгорнутий коментар!
Доброго дня))) Підкажіть будь ласка, чи буде книга продовжуватися? Бо хочу почати її читати... але кінця немає((( Аннотація дуже зацікавила.
Наталія Ковган, Дякую Вам! Намагатимуся занадто не затягувати з продовженням ) Ще раз дуже дякую! )
Величезне спасибі за нагороду, Наталія Давидкіна!
Велике спасибі за нагороду, Iryna Markova!
Щиро дякую за нагороду, Наталія!
Чудово, що вдалося розморозити твір! Бажаю втримати настрій і продовжити писання!))
Інка Вікторова, Щиро дякую за підтримку, Інна!
Суперова обкладинка, Нік!! Дуже атмосферна!))
Angelnik, Гарна робота!)
Щиро дякую за нагороду Ольга!
Щиро дякую за нагороду Наталія!
Щиро дякую за нагороду Мар'яна Доля!
Велике спасибі за нагороду Інка Вікторова!
Щиро дякую за нагороду Уляся Смольська!
Прочитала з великим задоволенням))
Дуже дякую Вам! )
Дуже крута книга!, а е фільм про цю книгу?)
Дуже дякую Вам за відгук! ) Фільму немає, тому що книга лише в процесі написання та я лише починаючий автор і до фільмів за моїм сценарієм, думаю ще дуже далеко ) Щоб зняли фільм, треба написати щось шедевральне ) Але я дуже радий, якщо Вам подобається і вдячний за схвальних відгук ) Це дуже мотивує і додає бажання писати. Дякую Вам )
На такому цікавому місці перервалася розповідь))
Angelnik, Навзаєм! ))
Мені сподобалося, чекатиму на продовження!
Дякую, Вам! ) За кілька днів планую викласти продовження) Декілька глав уже написані, зараз корегую та буду поступово додавати. Дуже радий, що сподобалося ) Спасибі, що знайшли час прочитати та написати відгук )
Детальніше почитаю увечері та напишу свої враження, але мені подобається, як ви пишете. Та й мимо фентезі пройти не можу))
)
Зірочка авансом, та за казковий антураж.
Почитаймо далі - подивимось, чим діло скінчиться ;-)
Дуже дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати