Через всі перешкоди

24 лютого, 5 ранку. Україна, Київ.
Бабах! Від шуму проснулись всі діти, малюки, жінки, чоловіки, і пожилі люди. Спалахнув вогонь, почались найстрашніші дні. Почали лунати серени. Гинуть військові, жіннки, діти, Прийшло зло на Українску землю. Падали будинки, пам’ятники, літали, ракети. А все ж було прекрасно до їхнього вторгнення. До війни Ксеня закінчила академію авіації та служила в армії, і раптом вторглись вони… Бездушні тварюки, вони вбивали всіх, всіх хто потрапляв їм в очі, безжально розстрілювали. Але, нехочеться признавати, в цьому є якісь плюси, наприклад її рідна земля, її народ ніколи так не об’єднювались як зараз. «Чому вони вторглись до нас, чому не залишились в своїй калабані? Надіюсь на це питання відповіді я ніколи не дізнаюсь.»-- її думки були заплутані, дуже заплутані.