Анотація до книги "Будні відьмаків. Друге оповідання циклу."
Друге оповідання циклу. Десь далеко, загублене на кордоні Хмельницької і Тернопільської областей, на річці Збруч, між мальовничими пагорбами заховане маленьке містечко, . Всім воно схоже на такі ж забуті провінційні містечка нашої прекрасної Батьківщини. Всім, крім одного. В славному містечку Гусятин зупинився час. Тут по вулицях ходять відьмаки, а ночами перевертні. Раптові смерті в маленькому містечку Гусятин - не дивина, і не дивина, що лікарі не можуть визначити причину цих смертей. Тут замовляють убивства не кілерам, а відьмакам. І лихо тій жертві, у битві за долю якої сходяться не на життя, а на смерть Відьма-адвокат, і відьмак-прокурор. Але і до жаху можна звикнути, і з ним теж можна жити, тільки розплата за таке життя - не гроші....
https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1522689577_34.jpg
36 коментарів
Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі
УвійтиГарна історія з уст тварини! Кіт вміє заінтригувати. Добре, що після помсти жінка серйозно зайнялася ремеслом чаклунства
У цього кота неможливо не закохатися!
Після напруженої та містичної першої книги, ця - несподівано легка, жартівлива, колоритна, по-своєму добра). Кіт-оповідач - дуже вдалий образ. Чи було цікаво? Однозначно - так!
)
Сподобалось! Цікавий, невимушений, легкий стиль написання! Як і сама мова – справжня українська! Сюжет з цікавинкою і детальними описами відьомської справи. Чесно скажу, коли прочитала, закралось питання, де Ви збирали інформацію, бо дуже колоритна))))
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Дякую, що поділились такою особистою інформацією! Від цього історія стає ще цікавішою!
Святі коти! Це настільки шедеврально, що я навіть не знаю як описати.
Легко, невимушено, плавно, граційно, колоритно... все-все-все)))
дякую за чудову історіюмені дуже сподобалася ❤
Доброго дня))) читаю твори напевно не в писаному порядку, та все одно, дууууде подобається))
Супер, кіт- бо безний оповідач! Хочу ще його історій;))Дякую авторам за такий чудовий магічний твір
Vira, бомбезний, перепрошую, телефон собі вибив ))
Це було чудово))) Спочатку мова не дуже сподобалася, але коли зрозуміла в чому сенс, не змозла зупинитися, допоки не дочитала. Пишіть про кота і Веронічку ще. Люблю такі твори. І дякую вам
Бомбезно, дякую!
Щиро дякую! Читаєш- і таке враження, немов слухаєш розповідь котика наживо:-)
Дуже цікаво! Дякую за захопливі хвилини читання)))
Ох і кіт) Гарна історія)
Олександр Мартинюк, Приємно, що Вам сподобалось. Скоро викладаємо нові оповідання з цього циклу.
класно, хочу далі
Як розкішно та смачно написано! І страшно, і смішно, і є над чим поміркувати.
Веронічка Веронічкою, але кіт неперевершений.
Дякую, адже отримала море задоволення та збагатила словниковий запас))
супер,дякую )
Клас!
Супер! На одному подиху все прочитала!! Автор-молодець!☺
Прикольний твір. Без якоїсь страшної філософської чи морально-виховної претензії, що мені дуже сподобалося. Кіт як оповідач, що знається на сучасних реаліях та магічних тонкощах, порадував. І ніби вся оповідка - маленький фрагмент з життя героїні, навіть не цілий день, уривок. Але при цьому з уривка постає досить цілісна й об'ємна картина її побутування. І кіт - кіт красунчик. Бойова пісня гусятинських котів - це дійсно ржач.
Як нам мене, трохи обкладинка не пасує до твору, а анотація - ніби від якоїсь саги на двадцять томів, але то таке.
Дякую за приємність від читання легкого і, як би сказати, хвацького тексту.)
Ірина Пасько, Добре, як скажете, все елементарно))) Для Шерлока теж все було елементарно, а для Ватсона - чудо)))
Над древньою бойовою піснею гусятинських котів ржала, як коняка)
Дуже приємна оповідь вийшла, легко читається, тільки трохи помилки та опечатки підправити.
Nati LaBur, Ну, орфографічних, чи там якихось стилістичних помилок у нас в принципі не буває, а пунктуацію хай вже коректори правлять)))
Коментар видалено
Коментар видалено
Кіт просто супер! Не знав що у вас такі водяться))
kaleidoscope, Дякуємо за відгук. Знаємо одного такого))) Тільки що не розмовляє, і то мабуть тому, що занадто розумний.
Як же ж смачно написано! Читаєш і ніби відчуваєш запах тих трав, тої магії, та навіть запах шерсті кота. Одним слово - браво!!!!
Але ж кіт класний! Зачиталася. Круто з моїм земляком розібрався))) Дуже атмосферно. Я правда, в захваті.
Настя Терен, Дякую за коментар. Дуже приємно, що Вам сподобалось, і не ображаєтесь за земляка))
Прочитала з задоволенням. Котів люблю і проти відьом нічого не маю -- таких як Вероніка. Порадувало, що усі лиходії отримали наприкінці по заслузі. Слава котам!
Чудова робота. Кіт просто "няшка". Але ваш перший твір - "Ігри відьмаків" - це просто щось. Дякую за приємний час проведений за читанням. Якщо дозволите, хочу порадити вам для чтива твір "Я, кіт, примара" Анна Сачева, це з нових тут на сайті. Цікаво, до речі, чим ви потішите ще.
Ollami, Ааа, то це він !!!??? Це його оповідання заложило в мені основи виховання швидше, ніж купа нудних повчань від вчителів. Треба пошукати інші його твори.
Гарний помічник у Вероніки! Якщо в першому оповіданні щось таке гоголівське, то в цьому щось від Булгакова... мабуть кіт) Враження гарні! Дякую!
Чекаю на "Кохання відьмаків", і вже якось сумно, що то буде завершення. А от якби цілу збірку оповідань про гусятинських відьмаків?! Думаю, що багатьом було б цікаво.
Прочитала тут вже з десяток оповідань, і ваше стало першим, яке дійсно сподобалось. Хочеться продовження чаклунсько-котячих пригод)) Успіху вам!
Оксана Макаришина, Дуже дякую за коментар. Дописую третє оповідання циклу. Буде називатися "Кохання відьмаків". Надіюсь, що Вам сподобаєьбся. А починався цикл з оповідання "Ігри відьмаків". Там описується, але без гумору, як Вероніка дійшла до такого життя)))
Коментар видалено
Ця Ваша казочка мені більше подобається ніж перша.
Завдяки коту. Добріша, з гумором.
Плюс.
Дякую))) Буду писати добріше))
Гарний твір, достатньо рівний по враженнях, на відмінну від першого де динаміка в кінці аж зашкалює. Дякую, чекаю, що буде далі.
Гарна ідея, кіт чудовий.)
Після першого оповідання думала, що там з тією дівчиною-відьмою далі буде, якою стане.) Дякую, що написали продовження.)
Рута, Дякую, Руто. Дуже мені приємно, що слідкували за розвитком циклу оповідань.
вустами кота звучить наче казка))
(друге речення:"...муркаю з задоволення." - важко для вимови, може краще "від задоволення", або " із задоволенням"?))
Рудий Кіт, Дуже дякую за коментар, виправлю. Це розмовний тернополізм))) Коли швидко записуєш, часом щось таке вискочить, а мову я опановував, коли вчився в тернопільському музучилищі)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати