(закінчення) 2015-го моя п'єса "Правосуддя Єв" посіла третє місце на конкурсі. Після чого один із адміністраторів сказав мені: "Якщо ви десь прилаштуєте свою п'єсу, то не забудьте вказати, що вона була серед переможців". Ось так! Хоча саме організатори конкурсу мають займатися просуванням творів авторів-переможців. :-) :-) :-) Цього року я отримав диплом за кіносценарій "Сім коротких історій про війну". І напевно теж доведеться самому просувати власний твір. ))) Хоча фінансова вартість премій значно знизилась, але, до честі організаторів скажу: судейство там таки об'єктивне! І на це треба зважати.
Ось такий, власне, маю досвід. Що можу сказати у підсумку? Якщо ви виріти у себе, то пишіть, беріть участь у конкурсах, витрачайте гроші на рукописи і час на писанину, обмежуйте себе у задоволеннях і спілкуванні з рідними. Будьте готові до невдач і поразок. Зрештою це дисциплінує і примушує працювати над словом. Якщо ж ви вкрай вразливі і боляче сприймаєте поразки, то краще пишіть у стіл, для літнету чи не пишіть зовсім, а знайдіть для себе краще застосування - блогерство, фотографування, малювання чи що інше. :-) :-) :-) Успіху усім!
Віктор Полянко, я відправляла роман про хлопця-українця, який хворіє на ВІЛ, не вірить в кохання і живе с "кращою подругою", яка, авжеж, закохана у нього Х)) А він сам закохується у трохи інфантильну малолітку... Х)) вона його майже прислідує, а він робить вигляд, що не хоче мати з нею нічого спільного... Але потім її виганяють з гуртожитку і він пропонує їй "на кілька днів" переїхати до них з його подругою... Х) це зав'язка... Історія про те, як людина, яка вже майже здалася, знаходить новий сенс жити. Ускладнює всю ситуацію те, що дівчина - неповнолітня, вона намагається приховати вік, але він здогадується))) (пс -- ніяких сексуальних стосунків в них нема до кінця самого))))
P.S. На Літнеті я теж з'явився заради участі у конкурсі. А потім подумав-подумав і плюнув на те. Натомість вирішив викласти деякі свої твори на різні жанри і провести таке собі соціологічне дослідження на тему "Що саме читають люди і чим я можу їх зацікавити?" Причому важливо було зробити це без реклами, без накруток і без різних "ухищрений". Скажу відверто: то був цікавий і корисний досвід, хоча він трохи і розчарував мене. Чому? Це питання я залишу без відповіді...
(продовження) Коли ж відправив організаторам листа з питанням: а що далі робити з рукописом? - лист повернувся назад. Після чого я сховав рукопис у шухляду і нікому більше не показував. Із нещодавних конкурсів можу згадати журнал "Стос", який цього року проводив конкурс "Убивство на вулиці". Новела "Браслет" у числі переможців і має вийти у збірці. Ще проводився конкурс видавництвом "КМ-букс" - моя історична повість "Коли квітне сакура", що була серед переможців, за місяць презентуватиметься на Львівському Форумі видавців.
Що стосується конкурсу "Коронація слова", то я в ньому беру участь від самого початку, але з перервами. 2004 року відправляв на нього роман "Подарунок для сина" (на літнеті це "Інвазія"). Мені повернули рукопис з рецензією філолога та пропозиціями переробити твір. Що я і зробив, але переможцем не став...
Я маю деякий досвід участі у конкурсах. Якщо цікаво можу розповісти.
Спочатку був літературний конкурс для молоді в Чернігові, де я переміг і отримав фотоапарат-мильницю. Вийшла збірка творів учасників. Потім був серед лавреатів "Гранослова" і теж отримав мильницю. Вони безкоштовно видали мою першу збірку. Потім був лавреатом конкурсу "Що записано в книгу життя", і, здається, теж отримав мильницю. Після чого сказав рідним:ще пара таких конкурсів і можна відкривати власну крамницю фотоапаратів. Але ці теж видали безкоштовно збірку творів переможців. Хоча, наскільки я пам'ятаю, в умовах конкурсу були обмеження за обсягом, а переміг твір, який уп'ятеро перевищував обмеження. Але то вже питання до журі. 2006-го я відправив роман "Княжий виконавець" (на Літнеті це "Скоморох") на конкурс рукописів ім. Богдана-Нестора Лепкого. Але - іронія долі! - саме того року конкурс не проводився. Як я згодом дізнався, організатори-іноземці захворіли, а співорганізатори-хохли, користуючись моментом чи сподіваючись, що з лікарні живими не виходять, швиденько ті гроші розтринькали! Проте наступного року конкурс таки провели, і про своє друге чи третє місце я дізнався з газети ."Літературна Україна"...
Існує багато конкурсів прози, крім "Коронації" та "Смолоскипа", які передбачають великі тексти. Інформацію дуже організовано й оперативно подає літцентр: http://litcentr.in.ua/news/1-0-10
Я прихильник малих форм - або принаймні того, щоб починати з малого.))
Брала участь у першому конкурсі "ProМинуле". Дуже цікавий досвід.
Там є ще конкурс «ProМинуле» щодо XIX століття, а в мене тільки про початок ХХ. Якщо хтось знає про той час, може прийняти участь. В мене тільки ідея про скарб Наполеона, але що дійсно тоді було... кхм
Зараз і мені цікаво про досвід. "отримають фінансову винагороду за І, ІІ і ІІІ місце в розмірі 5000, 4000 і 3000 грн відповідно" Це реально за 20 000 знаків? Я десь читала, що дають лише 100-500 грн.
Давайте практично, а не теоретично підтримувати український контент. Прочитала для вас чимало творів українською, запрошую послухати, прокоментувати та підписатися. Бо це і є практична підтримка українського контенту... Бо
Під вуки повітряної тривоги та літаючих мопедів вирішила додати коротеньку історію, яку писала недавно на один конкурс. Я вірю тисячолітньому духу і знаю, що після темної ночі настане світлий день!!! Веселина Неп
Часопис миттєвостями лікує! Червоне полум'я свічки лизало стіни моєї кімнати, розмазуючи тіні, що завітали в ніч загубленого молодика. Готичний настрій обгортав мене немов чорний оболок. Непроглядність опівночі, та
Цього дня , рiвно мiсяць тому, Папа Римський Франциск зробив заяву яка шокувала весь свiт "Ніколи не забувайте про спадщину. Ви спадкоємці великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра I, Катерини
Вітаю, любі!❤️ Отже, наші герої “Потрібен Мільйонер. Терміново!” здається, віднайшли повну гармонію. І тепер насолоджуються компанією одне одного на повну, пізнаючи власну чуттєвість та інколи геть забуваючи
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі
Увійти(закінчення) 2015-го моя п'єса "Правосуддя Єв" посіла третє місце на конкурсі. Після чого один із адміністраторів сказав мені: "Якщо ви десь прилаштуєте свою п'єсу, то не забудьте вказати, що вона була серед переможців". Ось так! Хоча саме організатори конкурсу мають займатися просуванням творів авторів-переможців. :-) :-) :-) Цього року я отримав диплом за кіносценарій "Сім коротких історій про війну". І напевно теж доведеться самому просувати власний твір. ))) Хоча фінансова вартість премій значно знизилась, але, до честі організаторів скажу: судейство там таки об'єктивне! І на це треба зважати.
Ось такий, власне, маю досвід. Що можу сказати у підсумку? Якщо ви виріти у себе, то пишіть, беріть участь у конкурсах, витрачайте гроші на рукописи і час на писанину, обмежуйте себе у задоволеннях і спілкуванні з рідними. Будьте готові до невдач і поразок. Зрештою це дисциплінує і примушує працювати над словом. Якщо ж ви вкрай вразливі і боляче сприймаєте поразки, то краще пишіть у стіл, для літнету чи не пишіть зовсім, а знайдіть для себе краще застосування - блогерство, фотографування, малювання чи що інше. :-) :-) :-) Успіху усім!
Віктор Полянко, Оо!
Круто
відправляла того року два романа на коронацію) але безрезультатно, нажаль)
Віктор Полянко, я відправляла роман про хлопця-українця, який хворіє на ВІЛ, не вірить в кохання і живе с "кращою подругою", яка, авжеж, закохана у нього Х)) А він сам закохується у трохи інфантильну малолітку... Х)) вона його майже прислідує, а він робить вигляд, що не хоче мати з нею нічого спільного... Але потім її виганяють з гуртожитку і він пропонує їй "на кілька днів" переїхати до них з його подругою... Х) це зав'язка... Історія про те, як людина, яка вже майже здалася, знаходить новий сенс жити. Ускладнює всю ситуацію те, що дівчина - неповнолітня, вона намагається приховати вік, але він здогадується))) (пс -- ніяких сексуальних стосунків в них нема до кінця самого))))
P.S. На Літнеті я теж з'явився заради участі у конкурсі. А потім подумав-подумав і плюнув на те. Натомість вирішив викласти деякі свої твори на різні жанри і провести таке собі соціологічне дослідження на тему "Що саме читають люди і чим я можу їх зацікавити?" Причому важливо було зробити це без реклами, без накруток і без різних "ухищрений". Скажу відверто: то був цікавий і корисний досвід, хоча він трохи і розчарував мене. Чому? Це питання я залишу без відповіді...
Дуже дякую за таку розгорнуту відповідь) я багато чого для себе почерпнула
(продовження) Коли ж відправив організаторам листа з питанням: а що далі робити з рукописом? - лист повернувся назад. Після чого я сховав рукопис у шухляду і нікому більше не показував. Із нещодавних конкурсів можу згадати журнал "Стос", який цього року проводив конкурс "Убивство на вулиці". Новела "Браслет" у числі переможців і має вийти у збірці. Ще проводився конкурс видавництвом "КМ-букс" - моя історична повість "Коли квітне сакура", що була серед переможців, за місяць презентуватиметься на Львівському Форумі видавців.
Що стосується конкурсу "Коронація слова", то я в ньому беру участь від самого початку, але з перервами. 2004 року відправляв на нього роман "Подарунок для сина" (на літнеті це "Інвазія"). Мені повернули рукопис з рецензією філолога та пропозиціями переробити твір. Що я і зробив, але переможцем не став...
Я маю деякий досвід участі у конкурсах. Якщо цікаво можу розповісти.
Спочатку був літературний конкурс для молоді в Чернігові, де я переміг і отримав фотоапарат-мильницю. Вийшла збірка творів учасників. Потім був серед лавреатів "Гранослова" і теж отримав мильницю. Вони безкоштовно видали мою першу збірку. Потім був лавреатом конкурсу "Що записано в книгу життя", і, здається, теж отримав мильницю. Після чого сказав рідним:ще пара таких конкурсів і можна відкривати власну крамницю фотоапаратів. Але ці теж видали безкоштовно збірку творів переможців. Хоча, наскільки я пам'ятаю, в умовах конкурсу були обмеження за обсягом, а переміг твір, який уп'ятеро перевищував обмеження. Але то вже питання до журі. 2006-го я відправив роман "Княжий виконавець" (на Літнеті це "Скоморох") на конкурс рукописів ім. Богдана-Нестора Лепкого. Але - іронія долі! - саме того року конкурс не проводився. Як я згодом дізнався, організатори-іноземці захворіли, а співорганізатори-хохли, користуючись моментом чи сподіваючись, що з лікарні живими не виходять, швиденько ті гроші розтринькали! Проте наступного року конкурс таки провели, і про своє друге чи третє місце я дізнався з газети ."Літературна Україна"...
Існує багато конкурсів прози, крім "Коронації" та "Смолоскипа", які передбачають великі тексти. Інформацію дуже організовано й оперативно подає літцентр: http://litcentr.in.ua/news/1-0-10
Я прихильник малих форм - або принаймні того, щоб починати з малого.))
Брала участь у першому конкурсі "ProМинуле". Дуже цікавий досвід.
дякую.
Там є ще конкурс «ProМинуле» щодо XIX століття, а в мене тільки про початок ХХ. Якщо хтось знає про той час, може прийняти участь. В мене тільки ідея про скарб Наполеона, але що дійсно тоді було... кхм
Зараз і мені цікаво про досвід. "отримають фінансову винагороду за І, ІІ і ІІІ місце в розмірі 5000, 4000 і 3000 грн відповідно" Це реально за 20 000 знаків? Я десь читала, що дають лише 100-500 грн.
Ні, це усе правда. Винагорода відповідала заявленій.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати