Таємниці Зимових Сутінків.

Невідомий факт про Prosto Chelovecek⚡

Багато хто знає мене як автора величезних містичних міфологічних історій, але не всі здогадуються, що іноді я говорю зі світом поезією... вірніше цей світ говорить зі мною голосами Тіней Сутінкового світу

Сьогодні хочу поділитися одним із таких містичних моментів — віршем, який відчинив для мене двері зими та казки, спеціально до першого дня зими:

Автор: Prosto Chelovecek.

Зима прийде і білим снігом землю покриє,
Мороз щось намалює на твоєму вікні,
І ніч повільно собою землю накриє,
Щоб світ забув про всі свої турботи у сні!

А сніг лягає м'яко, як пух, на долоні,
І світ стає тихим, мов казка у снах,
Зорі співають місяцю колискові,
І світло мерехтить у зимових вікнах!

Мороз малює на склі дивні узори,
А вітер співає пісні снігові,
Світ стає центром казкових історій,
Зима в ньому ховає таємниці свої!

Сніг тихо вкриває дахи і дороги,
А ніч торкається світла ліхтарів,
Пухнастими стають будинків пороги,
І оживають герої усіх твоїх снів!

Сніжинки летять і в танці кружляють,
А місяць заглядає у вікна осель,
Тихенько увесь світ у сон поринає,
Щоб стати героєм зимових новел!

Але деякі історії не сплять навіть у сні…
Ті, що приховані у сутінках, вже чекають на тебе.

І якщо ти уважно слухатимеш тишу, можливо, почуєш, як Сутінковий світ шепоче твоє ім’я…

…І поки ніч обіймала місто, мороз тихо повзав по дахах і вулицях, наче хтось спостерігав за світом з висоти.
Алекс відчув холод, який не був просто холодом — він мав власний розум, власну волю.

Сніг падав м’яко, але кожна сніжинка несла із собою лід, що пульсував таємницею стародавньої сили.
І серед цих зимових сутінків шепіт пророкував появу Істинного Холоду.

Хтось із далеких північних земель вже рушив у шлях, і його присутність скоро змінить усе, що Алекс вважав знайомим і безпечним…

…І поки Алекс відчував дихання Істинного Холоду, десь далеко, за горизонтом, щось оживало.

Ти готовий дізнатися, що пробудиться наступним?