... вони вже на сайті!

Запрошую до книгошопінгу! Шалені знижки - надзвичайно цікаві історії про кохання:

Нереальний зашкварок

Це літо мало стати для мене новим стартом, а перетворилося на справжній зашквар! Замість відпочинку на тропічному острові, я опинилася в селі поруч зі справжнісіньким бовдуром. І все б нічого, якби він не виявився моїм випадковим коханцем, з яким ми взагалі більше не мали б перетинатися.

– Я ж казав, що ти ще прийдеш до мене. Так закортіло повторити, крихітко?
– Тільки у твоїх мріях.
Чоловік задоволено пирхнув. Від його посмішки в мене навіть пальці на ногах раптово підігнулися.
– Дивись, не закохайся, солоденька, – глузливо попередив він.
– Скоріше небо на землю впаде, ніж я просто подивлюсь у твій бік, Максе. Чого застиг? Забирайся звідси.
– Моя спальня – мої правила.

Ада. Ти моє щастя

Я уклала угоду з володарем мого світу за правилами якої маю віднайти істинного за рік. Як не зможу, то стану його рабинею.
Я знайшла кохання, але помилилась… Іларіон – сатир. Він згоден бути з будь-якою жінкою, окрім мене. А мій час у цьому світі майже вичерпано…

Віднекромантив? Одружуйся!

Нікому не можна довіряти, навіть собі. Я лишень хотіла розслабитися у ванні, а отямилася в іншому світі. Поруч із справжнім чудовись… чудиком! І нехай він каже, що верховний маг імперії, некромант, володіє темною силою і може убивати лише одним поглядом. Мене цими бла-бларегаліями не пробити. Віднекромантив? Одружуйся! Даремно я потрапила, чи що?

Народи мені сина

Сергій Акулов не вміє кохати. Одного разу я вже дозволила йому зруйнувати моє життя, тому пообіцяла собі, що вдруге такого точно не станеться, але…
Коли я втрапила у страшну халепу, моїм рятівником виявився… Акулов.
– Я не зможу тобі заплатити, Сергію.
– Хіба я просив в тебе гроші, Авроро? Народи мені сина.

Зрадник. Таке (не) пробачають

Ми разом з вісімнадцяти років. Я думала, що знаю про свого чоловіка все. Помилялась.


– Хочеш сказати, що це не одноразова помилка? Ти зраджував мені свідомо?
– Я схожий на того, хто робить хоч щось несвідомо?
Те, як Денис на мене дивиться змушує мене тремтіти. Від холоду та страху, що ця безодня знищить не тільки наш шлюб, вона зруйнує мене.
– Довго? – все, що спромоглася прохрипіти я. Невідома рука наче трималася за моє горло.
– Два роки.
– Два роки? – не повірила я.
– В неї буде дитина, Єва. Від мене.
В останньому уточненні я не мала потреби. Отже, в неї буде дитина… А наші діти вже опинились на лаві запасних?