Драконяча відьма)

Доброго дня дорогі мої читачі!

Сьогодні розпочалась нова історія - Драконяча відьма! Сподіваюся, вона прийдеться вам до душі)

Уривок

Піднесла руку до ніздрів. Дихає.

Притуливши склянку до повних, гарної форми губ, я навченим жестом різко й сильно натисла на щоки, щоб рот відкрився та влила зілля.

Хвилини минали, та драконоборець лежав наче статуя.

Раптом, він одним точним рухом схопив мене за руку й хриплим голосом проговорив:

– Де я…нічого не бачу …

Він намагався відкрити очі, однак, це йому не вдавалося, запекла кров зліпила повіки.

Сильніше стиснувши мою руку він спитав:

– Хто ти?

Я мовчала, не знаючи, що відповісти. На щастя, він так само раптово, знову втратив свідомість. Сильні пальці випустили мою руку.

Що ж, тепер, він точно не помре.