Суботня знижка )

Доброго суботнього ранку, друзі!

Як ви зазвичай проводите вихідні восени? Особисто я в цю пору року дуже люблю прогулянки на свіжому повітрі. А ввечері перед сном пишу для вас нові глави своїх історій або ж читаю захоплюючі книги колег. Якщо ви теж любите проводити вільний час з книгою, то маю для вас приємне оголошення. Сьогодні, 10 вересня, діє приємна знижка на історію Андрія та Віки.

“ОБІЦЯЮ КОХАТИ” (назва клікабельна)

❤️УРИВОК:❤️

— Хм, — сірі очі Андрія стали дуже серйозними. — Це твій колишній змусив тебе так ненавидіти всіх чоловіків?
— Я не ненавиджу чоловіків, — Віка зрозуміла, що він все чув та опустила очі. — Просто… Мені й самій добре! Будь ласка, йди!
— Не можу. Ти ще не розрахувалася зі мною за допомогу з холодильником!
— Що? — Віка розгублено підняла на нього очі.
— Звісно, сусіди повинні допомагати один одному, — з посмішкою продовжував Андрій, вивчаючи її обличчя поглядом. — Але я все ж таки бажаю отримати маленьку подяку, бо той холодильник таки важкенький!
— Добре! — Віка розкрила гаманець. — Скільки я тобі винна за твою допомогу?
— Грошей я не візьму! Хочу дечого іншого! — спокійно промовив Андрій.
— І чого ж ти хочеш?
Андрій зробив ще один крок назустріч дівчині, опиняючись зовсім близько. Віка залишилася стояти на місці. Вона сміливо дивилася в його сірі очі відчуваючи, як нестримно калатає серце в грудях. Андрій нахилився до її вуха та обережно провів тильною стороною пальців по розпущеному волоссю дівчини. Дотик був приємним, ніжним і турботливим, викликаючи тремтіння в усьому тілі. Віка відчула на своїй щоці тепле дихання Андрія і зрозуміла, що сама вона не дихає вже декілька секунд.
— Хочу вечерю з тобою! — прошепотів їй Андрій.

Ну а всіх, хто любить читати книги в процесі публікації запрошую до історії Ксюші та Матвія під назвою “Тур за коханням” (назва клікабельна) - сьогодні зранку вийшов новий розділ.

❤️УРИВОК З НОВОЇ ГЛАВИ:❤️

Обличчя Катерини Богданівни стало дуже серйозним. Вона підвелася з-за столу, налила в склянку води та простягнула її Ксюші. Дівчина взяла склянку тремтячими пальцями та повільно зробила пару ковтків. Проте легше не стало.
— Ксеніє, я працюю тут багато років, — спокійно промовила лікарка, повернувшись за стіл. — І за цей час бачила багато таких дівчат, як ви. Спочатку вони плачуть і благають позбавити їх цього небажаного тягаря. А через пару років приходять знову і так само благають допомогти їм знову завагітніти. Тож якщо ви думаєте про аборт…
— Що?! — Ксюша мало не впустила склянку. — Ні! Я не вбиватиму свою дитину! Як можна?! Вона ж жива! І така маленька…
Ксюша поставила склянку на стіл і тихо схлипнула, поклавши долоні на свій живіт. Хіба ця крихітка в чомусь винна? Маленька краплинка життя всередині неї потребує захисту та любові. Як же хочеться сховати її від усього світу!

Нагадую, що перша частина дилогії “Тур за коханням” повністю безкоштовна, читати її можна ось ТУТ.
Ще більше анонсів і новин можна знайти на МОЇЙ СТОРІНЦІ ФЕЙСБУК, запрошую підписатися!

Віримо в краще, пишаємось успіхами наших Захисників на фронті та впевнено крокуємо до перемоги. Мирного неба і гарних новин!

Все буде Україна!

Ваша Оксана Мрійченко )