❤️ Вгадай книги — отримай подарунок!!! ❤️

Автор: Ема Ноель / Додано: 19.08.22, 15:53:29

Любі читачі, завдання для найактивніших! ЧИТАЄМО УВАЖНО!!!

Потрібно за уривками назвати книги. Не поспішайте писати відповіді! Переможе той, хто відгадає всі чотири книги. Назвавши одну книгу, ви можете допомогти супернику ;) Переможцю від мене подарунок (дилогія “Обіцяю”).

Книга 1

— Ну привіт, Боря! — кажу, шкірячись на всі тридцять два. 

Борис відчиняє двері автівки. Його очі розширюються від страху, від усвідомлення того, якої помилки він припустився. Я випускаю в нього кулю. Тіло чоловіка м’якне, втрачає твердість, наче хтось витягнув з нього стержня, і повільно опускається на мої ноги. Я зіштовхую його на асфальт. Чую гамір, крики, але не чую слів. У вухах дзвенить від пострілу. Я злегка дезорієнтована.

Мене оточують з усіх боків. Починаю шмаляти наосліп. Стріляю, сподіваючись відправити на той світ бодай ще одного. Але набої швидко закінчуються. Я лягаю на сидіння, відкидаюсь назад, заплющуючи очі. Стискаю долонями скроні, проводжу по голові, хочу цим рухом позбутися головного болю, що спалахнув несподіваним приступом мігрені. Але біль не минає.

Я програла. Далі боротися немає сенсу. Мій живіт здригається від беззвучного, істеричного спалаху сміху, який ніяк не можу вгамувати. Хтось позаду відчиняє двері, віднімає зброю, викручуючи мою руку, хапає за зап’ястя і тягне надвір. Мене волочать прямо по асфальту, а я не можу припинити сміятися…

Книга 2

— Скажи, що він бреше! — голос Жені вириває мене з мого уявного сховища.

Я мовчу. *** сміється. Женя відсуває мене вбік.

— Ні! — повертаюся обличчям до Жені, не дозволяючи мене прибрати зі шляху. Істерично розкинувши руки, закриваю собою ***, дивлюся на Женю, на його обличчя з кількома саднами. Відсторонено зазначаю руки, які повзуть моєю талією, губи, що притискаються до моєї шиї й ледь відчутно цілують, тверді груди, у які я якось непомітно опиняюся втиснута спиною.

І повний розчарування та осуду погляд Жені.

— Ти все ж обрала мене, — шепоче ***, змієм проникаючи у мою свідомість, отруюючи мою кров, занурюючи назад у бруд, з якої він же і допоміг вибратися три роки тому, сам того не знаючи.

— Забирайся... — занадто тихо, невпевнено.

Ні, так справа не піде.

Ривком скидаю з себе його руки. Розвертаюся й штовхаю у груди.

— Забирайся! — і знову штовхаю. — Я ненавиджу тебе! Ненавиджу! Зникни з мого життя! Геть... — плачу. Він намагається обійняти мене. — Ні! — знову вириваюся і відштовхую його. — Йди. Зникни. Дай мені спокій, — відвертаюся, на негнучких ногах йду…

Книга 3

Встаю. Кожен крок до нього — це як вибух ендорфінів та сплеск адреналіну. Наче йду у пащу лева і бачу там єдинорога. Так не буває, правда? Але саме так я почуваюся. Дивно, налякано, радісно. Тремчу в передчутті. Бачу, як розширюються його зіниці. Зелені райдужки з'єднуються з сірим обідком навколо них. Роблю останній крок у безодню, кладу долоні на його колючі щоки, і цілую…

Божевільні сироти влаштовують танець на моїй шкірі, наче струмом по оголених нервах пронизує, коли язик чоловіка вривається в мій рот. Він хапає мене за талію, стискає і притягує до себе. Так, наче тільки цього й чекав, мріяв, жадав… Жадібно… Нестримно… Дико… Показує, де моє місце. Не там, і не так, як думала собі Олена. Як же я хочу побачити зараз її пику…

Але думки про Олену швидко витісняються пекельним полум'ям, що охопило нас двох. Мої руки притягують його за шию, тягнуть його до себе, мене до нього. Сама не своя, не тямлю себе, згораю в його руках, та мені цього, здається, замало. І коли ловлю себе на думці, що забуваю про все і всіх і ладна віддатися йому прямо тут і зараз, зупиняю це божевілля, різко відштовхуючи *** від себе, і тікаю, не озираючись.

Книга 4

Вона не бачить моїх недоліків, хоч їх вже й так забагато спливло. Вона особлива і з нею, здається, я можу втілити всі свої фантазії. Втілити по-справжньому, розфарбувати яскравими кольорами, а не задовольнятися чорно-білим кіно.

Але я цього не зроблю.

Як вона відреагує, якщо я знову втрачу контроль? Точніше, не якщо, а коли я це зроблю. Я цього не хочу, але розумію, що це коли-небудь станеться. Маю подякувати тату, його вихованню, в якому не було турботливих обіймів, де не було нормальних пояснень: там були тільки темрява, біль, приниження і знущання.

Що я можу дати їй? Можливо, мені вдасться її вилікувати, перш ніж моя проблема нагадає про себе. Та чи зможу я відпустити її? Я в цьому не впевнений. Я не хочу її нікому віддавати. Варто подумати про те, що ще хтось буде торкатися тендітного тіла в моїх руках — і очі застилає пелена.

 

Підказка… їхня відсутність і є підказкою))) Вдалого полювання ;)

8 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Kv Kv (Julia Lime)
20.08.2022, 15:54:32

1. В обіймах ворога
2. Добровільно залежна
3. Сирітка
4. Недоторка

Kv Kv (Julia Lime)
20.08.2022, 22:51:34

Уля Сер, ❤❤❤❤❤

avatar
Ема Ноель
20.08.2022, 18:06:52

Стоп гра!

avatar
Kv Kv (Julia Lime)
20.08.2022, 17:28:32

1.В обіймах ворога
2. Неідеальний.
3. Сирітка
4. Недоторка

Як мені подобається цей формат! Для справжніх шанувальників :))

Ема Ноель
20.08.2022, 17:03:48

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Дякую. Мучу я їх занадто, здається.

avatar
Kv Kv (Julia Lime)
19.08.2022, 20:39:56

Підкажіть хоч жанр. Минулі полювання були легше.Я дві знайшла, та й відсутність імен це ускладнення , ане підказка((((, але зараз писати не буду

Ема Ноель
20.08.2022, 12:34:20

Kv Kv (Julia Lime), Трішки згодом дам підказку в окремому блозі, якщо ніхто не вгадає.

avatar
Стефанія Лін
19.08.2022, 19:01:23

А це від одного автора уривки?

Ема Ноель
19.08.2022, 20:19:42

Стефанія Лін, Не скажу, я вредна

avatar
Юліанна Бойлук
19.08.2022, 18:23:07

Цікаво як)))

Ема Ноель
19.08.2022, 18:40:53

Юліанна Бойлук, Вгадуємо! Поки переможця немає)

avatar
Бетсі Прусс
19.08.2022, 16:16:31

А тим, хто брав участь, ще раз можна?

Ема Ноель
19.08.2022, 16:32:40

Бетсі Прусс, А сенс? Подарунок у вас уже є, він поки той самий) Хай інші читачі спробують.