Світло для грішної душі

Дощ

Буває сумно та самотньо .
Дощі все ллють. 
Душа ридає...
Здається іноді, що в світі... 
Немає більше ні душі,
А серце в пошуках розмови. 
Шукає довго... 
Чи знайде?
Можливо, й знайде...
Хоч, хто знає...
Чекать чого? 
Чи, що робити?
Цього уже ніхто не знає.
Душа все рветься,
Вилітає. 
А хочеться лише розмови.
Тепла людського чи підмоги.
Любові хочеться, не сліз .
А сьози, наче ті дощі...
Все ллють і ллють безперестанку.
І ні тепла, і ні любові.
І навіть посмішки нема...
Чого чекати в цім житті?
Чого шукати в цьому світі?
Грошей? 
Не в грошах щастя!
Любові?
Чи вірне буде те чуття?
І чи надовго, у вирій , 
Таких солодких тих чуттів, 
затягне серце молоде?
Можливо дружба?
І знову ні! 
Чи вірна буде та людина?
Чи в ту, таку складну хвилину, 
Появиться, розвеселить...
Чого шукати в цьому світі?
Цього уже ніхто не знає...
І тільки дощ...
Своїм сумним, холодним шумом...
Розкаже істину та правду...
Тихеньким шепотом

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше