Глава 45

Кабінет зустрів Клер де Руж тишею і безладом.

Жінка мовчки прикрила за собою двері і скинула сумку на найближчий стілець. Підійшла до вікна і розсунула фіранки. Погляд ковзнув площею, що розкинулася попереду, та будинками, що оточили її нерозривною стіною. Там грала музика. Біля протилежного будинку працював зазивала. На його яскравому плакаті красувалася революційна й аморальна фраза: "ГМО на будь-який смак і гроші".

Префект із роздратуванням відвернулася. За звичкою клацнула по кнопці гучномовця, щоб покликати Марту, і тільки після цього згадала, що Марти більше немає. Пальці мимоволі стиснулися в кулаки.

— Щоб їм... — процідила вона. А потім, не роздумуючи, наклацала номер секретаріату Алькова Мудреців. Довгі гудки швидко змінилися музикою, а слідом інтерактивним записом.

— Поставте ваше запитання, будь ласка?

— Під моїм вікном працює зазивала з плакатом "ГМО на будь—який смак і гроші", — процідила Клер, — це огидно.

— Зачекайте, будь ласка, я переключу вас на окрему лінію... — невигадлива відповідь змінилася класичною мелодією, а після черговою записаною фразою: — Громадяни. Сьогодні в місті Леополіс префектури Леополіс запущено соціальний експеримент. Просимо Вас, будьте терпимі і не піддавайтеся паніці. Візьміть участь, купіть розумне ГМО. Дякуємо, що звернулися за роз'ясненням. Скажіть, чи була корисною наша відповідь?

Відповідь була огидною. Вилаявшись, Клер скинула дзвінок, а потім підхопила зчитувач. Відданий Нандіном кристал тут же активувався. Уздовж стіни звично розгорнулося голографічне зображення: Нандін Абе стоїть біля вікна, система життєзабезпечення за його спиною зайняла майже всю палату. Людини, що лежала у регенераційній капсулі, не було видно. Але впізнати голос було не мкладно.

— Завдані ушкодження були несумісні з життям... Рух грудної клітки був відсутній. Пульс я не перевіряв, — говорив Кейт Свон. — Перебуваючи в шоковому стані, обхопив убивцю руками, приклав головою об стіну. Мабуть декілька раз. Звернув шию. Потім вийшов із тунелю... Простояв так хвилин десять. Потім мене наздогнав Маркус Соболевські. Він зробив чотири постріли в мій бік. Далі не пам'ятаю.

— Ви бачили Маркуса Соболевські раніше?

— Так, у день убивства, у Вищій Леополіській Академії. Він представився як директор Соболевські. Пізніше в будинку Клер де Руж, відразу після вбивства Алека Швачка. Щоразу в нього була ввімкнена голографічна маска.

— Вас це не здивувало?

— Жодного разу... Маски не заборонені й ліцензовані. А ось супутниця Соболевські привернула увагу... Вона була без волосяного покриву. Як ті дві жінки, викрадачка і вбивця Швачка... Власне, це наштовхнуло на думку, що супутниця Маркуса Соболевські — менталіст...

Клер, слухала зізнання Свона, обхопивши голову руками, до самого кінця. Запис закінчився з характерним клацанням. Решта документів на інфо-кристалі мали текстовий характер, деякі ховали під своїми назвами графіки та схеми. Клер де Руж ознайомилася з усім.

Схоже, Абе віддав їй майже всі дані про пошкоджений п'ятий блок охолоджувальної установки. Усередині кристала було два варіанти звіту, реальний і підкоригований. Один, що говорив про вибух на верхніх поверхах десятого міста, інший, що подавав ту саму інформацію як обвал у зв'язку з розмиттям порід поверхневими водами.

В одному чітко вказувалося, що верхні поверхи, порушуючи всі норми, були обжиті, другий брехав про відсутність людського фактора в катастрофі, що відбулась.

Абе пропонував вибір. І, схоже, вимагав відповідної низки дій.

Комутатор застрекотів.

— Префектура Леополіс, Клер де Руж слухає...

— Пані де Руж. Я Тридцять Восьмий секретар його величності імператора Сакської імперії, Фердинанда першого. За півгодини буде відкрито телепорт, прошу зібрати спецгрупу з питань еко-відновлення і скористатися телепортом  для її переміщення. Перелік фахівців уже надіслано вам на пошту. Питання будуть передані конвертом після відкриття телепорту. Засідання розпочнеться о першій годині дня. До третьої необхідно скласти план робіт і прийняти його на виконання. До зустрічі.

Короткі гудки позначили закінчення розмови.

Набравши номер Марії Волковскі, Клер нервово схопилася з крісла і почала ходити кабінетом.

— Клер! Вас випустили... Я думала, світ збожеволів, коли вас затримали, почала обдзвонювати префектів, ми підготували колективне звернення до Алькова...

— Маріє, — обірвала її промову де Руж, — ви можете в двох словах описати ситуацію з п'ятим блоком?

— Вийшов з ладу, приблизно о четвертій ранку позаминулої ночі. Але дані по базі не пройшли, я так розумію, через перезавантаження баз.

Фіксація поломки сталася, коли середньодобова температура стрибнула на три градуси і продовжила зростати. Зараз ваші хлопці розчищають завал, мої техніки чекають, коли зможуть підібратися до поломки. Це у двох словах. Якщо детальніше, то, на жаль, у мене заблоковано доступ до попередніх даних. Абе забрав усе до того, як я встигла вивчити.

Скосивши погляд  на інфо-кристал, що лежав на столі, Клер насупилася.

— Як же ми маємо працювати, якщо даних немає?

— Я без поняття! Я вже написала в Альков, Маврикія в такій самій ситуації. Я вже поскаржилася, це нонсенс...

Марія була в розпачі. Клер спантеличено втупилася на маленький інформаційний кубик і поспішила попрощатися.

Почуте від Волковскі абсолютно не вкладалося в голові. Витягнувши кристал зі зчитувача, Клер сховала його в кишеню, а потім знову почала дзвонити. Тепер уже поспіхом збираючи команду з тямущих хлопців. Адже п'ятий блок сам не відремонтується, та й екосистеми без цілеспрямованих дій не відновляться.

***

"ГМО на будь-який смак і гроші", — свідчила величезна табличка на спині зазивали. Роздратовано фиркаючи, перехожі обходили хлопця стороною, хтось, навпаки, зупинявся і зацікавлено розглядав прозорі вітрини нового магазину. У вікні, немов тварина в зоомаркеті, сиділа людина невизначеної статі. Начебто і дівчина, але рівною мірою це міг бути і хлопець. Створіння гортало книжку і хмурило тонкі чорні брови. Яскраві очі з незвичайною фіолетовою райдужкою стріляли в перехожих уїдливим поглядом з-під густого чорного чубчика.